Фіктивне бронювання: у Нацполіції пояснили, чи загрожує автоматичний призов

В Україні тривають розслідування щодо незаконних схем бронювання від мобілізації. Найчастіше такі порушення виявляють у комунальних закладах та на об'єктах критичної інфраструктури, зокрема в паливно-енергетичному комплексі. Про це в інтерв'ю розповів виконувач обов'язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

Серед поширених способів обходу закону — фіктивне працевлаштування, коли військовозобов'язаного офіційно оформлюють на підприємство, що має право надавати відстрочку, хоча фактично він там не працює. Також зловмисники вносять недостовірні відомості до державних реєстрів, зокрема до «Оберегу» та баз даних Мінекономіки.

Такі дії підривають довіру до системи бронювання загалом. Через махінації під підозру потрапляють і ті, хто чесно працює на критичних об'єктах і має законне право на відстрочку. Поліція наголошує на необхідності чітко відрізняти злочинні оборудки від легітимного захисту потрібних державі фахівців.

Якщо виявлять, що підстав для бронювання не було, відстрочку анулюють. Проте автоматичного призову не відбувається — далі людина може бути мобілізована лише за загальновстановленою процедурою. Притягнення до відповідальності також не є автоматичним: слідчі з'ясовують, які документи подавалися, чи усвідомлювала людина незаконність дій, хто був організатором схеми й отримував гроші.

Залежно від доказів, відповідальність може бути адміністративною або кримінальною — як для військовозобов'язаних, так і для організаторів. У поліції застерігають від спрощеного підходу, коли вину покладають лише на особу, яка скористалася послугою, адже розслідування має встановити роль кожного учасника схеми.

Варто зазначити, що за час повномасштабної війни в Україні скасували 6,5 тисячі незаконних рішень військово-лікарських комісій. Понад 25,6 тисячі постанов місцевих комісій Центральна ВЛК залишила в силі, а ще понад 1,6 тисячі справ скерувала на повторний огляд без скасування.