Екссудді Львову інкримінують відмивання 26 млн: що стоїть за справою

За версією НАБУ і САП, у 2021–2022 роках підозрюваний оформив у власність майно загальною вартістю приблизно 26 млн гривень. Серед активів — житловий будинок із земельною ділянкою, два апартаменти та чотири ділянки землі. Ім'я фігуранта в повідомленні НАБУ не вказане, але в Центрі протидії корупції уточнили, що йдеться саме про Богдана Львова.

Слідство вважає, що для маскування походження коштів і справжнього власника майна екссуддя задіяв свою підлеглу, яка фактично працювала його секретарем. Активи записували на матір цієї жінки. Підозри отримали троє осіб: сам колишній голова суду, його колишня підлегла та її мати. Дії судді та матері підлеглої кваліфікували як легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі, а колишній підлеглій інкримінують пособництво в цьому.

Для розуміння контексту варто згадати, що Львов уже кілька років перебуває в епіцентрі правових суперечок. У 2022 році журналісти-розслідувачі з'ясували, що він має російський паспорт: документ він отримав ще 1999 року в Москві, вже працюючи суддею в Україні, а у 2012-му поновив його після 45-річчя. Того ж року тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв відрахував Львова зі штату на підставі листа СБУ про наявність іноземного громадянства. Суддя оскаржив це в Київському окружному адмінсуді й виграв — його поновили на посаді та зобов'язали виплатити зарплату за вимушений прогул. Утім, 12 червня 2024 року Шостий апеляційний адмінсуд скасував це рішення, тож поновлення і виплати були скасовані.

Окремий епізод — підозра в пособництві привласненню української частини нафтопродуктопроводу "Самара — Західний напрямок", відомого як "труби Медведчука", що належав державі в особі Фонду держмайна. Збитки в цій справі оцінюють у 1,4 млрд гривень.

Отже, нова підозра — це не ізольований епізод, а ще один елемент у низці справ навколо колишнього судді найвищої інстанції. Для суспільства подібні провадження мають подвійне значення: вони показують, наскільки схеми з переписуванням активів на близьких чи підлеглих залишаються робочим інструментом приховування доходів, і водночас демонструють, що антикорупційні органи доходять до фігурантів навіть найвищого рівня. Питання лишається в іншому — наскільки швидко ці справи дійдуть до вироку, адже саме від цього залежить довіра до всієї системи правосуддя.