Екссуддя Богдан Львов отримав підозру: що стоїть за справою на 26 млн грн

За даними слідства, у 2021–2022 роках підозрюваний набув у власність активи на загальну суму близько 26 млн грн. Серед них — будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та чотири земельні ділянки.

Щоб приховати незаконне походження коштів і справжнього власника активів, ексголова суду, як стверджують правоохоронці, залучив до схеми свою підлеглу, яка фактично виконувала обов'язки його секретаря. Незаконно набуте майно офіційно реєстрували на її матір — «що дозволяло маскувати сліди злочину та легалізувати активи», наголосили в НАБУ. Про підозру, крім самого екссудді, повідомлено ще двом особам: колишній підлеглій та її матері. Дії ексголови Касаційного господарського суду та матері підлеглої кваліфіковано за ч. 3 ст. 209 КК України, а самої підлеглої — за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

Для судової системи ця справа має окреме значення. Ідеться про колишнього очільника одного з найвищих судових органів країни, до того ж про епізоди, датовані 2021–2022 роками — тобто періодом, коли вимоги до декларування та прозорості суддів були особливо на часі. Сам факт підозри, а не лише журналістських публікацій, змінює рамку розмови: тепер ідеться про офіційну позицію слідства, яку належить перевірити в суді.

Контекст справи ширший за епізоди з активами. У вересні 2022 року журналісти виявили, що Богдан Львов має громадянство Росії; згодом це підтвердила СБУ, після чого запустили процес звільнення судді. 10 січня 2024 року Київський окружний адміністративний суд поновив його на посаді судді Верховного Суду і постановив виплатити заробітну плату «за час вимушеного прогулу». У червні 2026 року Велика палата Верховного Суду повернула до касації справу про поновлення екссудді. Сам Львов усе заперечує: на пресконференції 25 січня 2024 року він заявив, що йому закидають володіння двома російськими паспортами 1999 і 2012 років видання та незадекларованою московською нерухомістю родини, яку знайшли журналісти.

Що це означає для людей і країни. По-перше, справа демонструє, як антикорупційні органи намагаються працювати з епізодами, де майно формально оформлене не на підозрюваного, а на третіх осіб, — а отже, ймовірність довести вину залежатиме від того, наскільки слідство зможе відтворити весь ланцюг рішень і вигод. По-друге, вона підживлює давню проблему довіри до судової гілки: навіть після підозри питання поновлення на посаді та виплат залишається предметом окремого судового спору. Для громадян це означає, що остаточна відповідь — не в новинах про підозру, а в судових рішеннях, які ще мають ухвалити.

Підсумок: НАБУ та САП офіційно заявили про підозру Богдану Львову та ще двом особам у справі про легалізацію активів на 26 млн грн. Сам екссуддя заперечує провину, а паралельно триває історія з його поновленням на посаді. Далі ключовим буде не сам факт підозри, а те, як суд оцінить докази і чи буде ця справа винятком, а не черговим епізодом.