Дрони СБС за десять тижнів уразили 285 суден тіньового флоту РФ — що це змінює

Про такі підсумки повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді. За його словами, Азовське море разом із Керченською протокою фактично заблоковані, а в північній та північно-східній частині Чорного моря судна змушені рухатися «напряжно та перебіжками». Окремо він зауважив, що палити на містку суворо заборонено — натяк на те, що екіпажі намагаються не виявляти себе.

Статистика по місяцях показує, що інтенсивність ударів була нерівномірною. У липні безпілотники уразили 206 суден, ще 9 — окремою категорією. У серпні показник упав до 54 одиниць, а за 1–11 вересня — до 16. Таке зниження може свідчити про кілька речей: частину цілей уже виведено з ладу, росіяни змінили маршрути й графіки, або ж самі удари стали складнішими через протидію.

Що це означає для людей і країни. Тіньовий флот — це система, якою Росія обходить санкції та вивозить нафту, газ і інші вантажі. Удари по ній б'ють не по військових кораблях, а по економічному фундаменту війни: чим менше суден працює, тим дорожчою стає логістика, тим більше страховки й ризиків для перевізників. Для України це також спосіб тримати під тиском окуповані порти й морські шляхи, не маючи класичного флоту.

Контекст важливий і з іншого боку. Росія нарощує флот танкерів для перевезення скрапленого природного газу з арктичного проєкту Arctic LNG 2 — менш ніж за рік кількість таких суден майже подвоїлася. Тобто Москва не відмовляється від експорту, а шукає нові обхідні шляхи. Це означає, що боротьба з тіньовим флотом не закінчиться одним етапом: попит на морські перевезення зберігається, а отже, зберігається й потреба їх стримувати.

Підсумок: 285 уражених плавзасобів за десять тижнів — це відчутний тиск на російську морську логістику, але не її повне блокування. Ключове питання далі — чи вдасться утримувати такий темп, адже саме від нього залежить, наскільки дорого Росії обходитимуться її обхідні схеми.