День рятувальника: вшанування 130 загиблих надзвичайників і визнання тисячі нагороджених
У День рятувальника Україна згадала надзвичайників, які загинули після початку повномасштабного вторгнення, та відзначила роботу тих, хто продовжує рятувати життя.
17 вересня в Україні відзначають День рятувальника. Цього дня Державна служба з надзвичайних ситуацій вшанувала пам'ять 130 своїх співробітників, чиї життя обірвалося після початку повномасштабної війни. Про це йдеться у зверненні ДСНС, оприлюдненому з нагоди свята.
У відомстві наголосили, що ці люди щодня ризикували собою заради порятунку інших, мали плани на майбутнє та родини, які чекали на них після змін. «Наша велика родина ДСНС осиротіла на 130 мужніх сердець», — зазначили в ДСНС, додавши, що пам'ять про загиблих зберігають у фотографіях, записах голосів і архівних сімейних кадрах, які оприлюднили до свята.
Президент України Володимир Зеленський окремо відзначив масштаб і професійність служби. За його словами, в ДСНС працюють 56 тисяч фахівців, серед яких понад десять тисяч жінок. Глава держави назвав їхню роботу «надзвичайним служінням добру і людяності».
Зеленський також повідомив, що від початку повномасштабної війни майже тисяча рятувальників отримали державні нагороди. Ще шестеро удостоєні звання Героя України із врученням Золотої Зірки, двоє з них — посмертно. «Прошу пам'ятати кожного й кожну — усіх рятувальників, які, захищаючи людей, захищаючи життя, віддали свої життя», — сказав президент.
Для суспільства ці цифри — не просто звітність. Вони показують, яку ціну платить країна за те, щоб система реагування на надзвичайні ситуації продовжувала працювати навіть в умовах постійних обстрілів і руйнувань. Кожен із 130 загиблих — це втрата для конкретної родини, громади й колег, які щодня виїжджають на виклики. Водночас визнання державою роботи тисячі нагороджених свідчить про те, що внесок надзвичайників розглядають як складову оборони та стійкості країни, а не лише як цивільну службу.
Підсумок: вшанування загиблих і відзначення тих, хто продовжує працювати, нагадує, що безпека людей тримається на конкретних фахівцях. Їхня робота залишається однією з умов функціонування країни під час війни, а пам'ять про загиблих — частиною національної історії.
