Де зберігати заощадження: поради банкіра про депозити, ОВДП і валюту

Про те, що тримати всі гроші вдома — не найкраща стратегія, розповів Сергій Мамедов, віце-президент Асоціації українських банків і голова правління «Глобус Банку». Він взяв участь в авторському подкасті фінансового експерта Олексія Козирєва. За словами банкіра, єдиного правильного способу збереження коштів не існує: вибір залежить від суми, майбутніх витрат і готовності людини до ризику.

Один із підходів — розподіляти гроші між кількома інструментами одночасно: гривневими депозитами, державними облігаціями та іноземною валютою. Ставка лише на валюту теж не є універсальним захистом, адже інфляція притаманна не тільки Україні. Українські банки за окремими депозитами пропонують ставки приблизно 17–17,5% річних, хоча кінцева прибутковість залежить від конкретної установи та строку розміщення коштів.

«Моя рекомендація проста: гроші повинні працювати. По-перше, це не дає можливості знецінюватися вашому капіталу. А по-друге, це все ж таки дозволяє відбудовувати і розвивати нашу країну. Гроші, які десь "заховані", не працюють на економіку», — наголосив Мамедов.

Як орієнтовну модель банкір навів варіант, за якого близько половини коштів залишається в гривневих інструментах, а решта розподіляється між іноземними валютами. Валюту варто підбирати під майбутні витрати: якщо людина часто подорожує або має регулярні платежі в країнах Єврозони, частину заощаджень доцільно тримати саме в євро, щоб не втрачати на конвертаціях.

Гривневу частину, особливо коли йдеться про значні суми, також радять не зосереджувати в одному місці, а ділити між депозитами та облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). Купуючи ОВДП, людина фактично позичає гроші державі, яка згодом повертає їх із доходом. Водночас слід зважати на можливі брокерські комісії та вартість обслуговування рахунку — вони можуть зменшити фактичну вигоду від такого вкладення.

Отже, ключова ідея — не шукати один ідеальний спосіб, а диверсифікувати заощадження відповідно до власних планів і рівня ризику, який людина готова прийняти.