Р РадикалГоловні новини України

ДБР могло знати про злочини у полку «Скеля» задовго до розслідування — ЦПК

·292 слівредакція
ДБР могло знати про злочини у полку «Скеля» задовго до розслідування — ЦПК

Отримані Центром протидії корупції документи вказують, що Державне бюро розслідувань мало інформацію про ймовірні злочини у 425 окремому штурмовому полку «Скеля» щонайменше з березня 2026 року, але не відкривало провадження.

Йдеться про відповідь Офісу військового омбудсмана на запит народних депутатів, у якій наведено копії восьми листів, надісланих до ДБР та Офісу генерального прокурора в період із березня по червень 2026 року. У цих зверненнях ішлося про можливі правопорушення: ненадання медичної допомоги, що призвело до смерті, погрози вогнепальною зброєю та бойовими гранатами, незаконне позбавлення волі, фізичне насильство, катування.

За даними ЦПК, ДБР переважно переадресовувало ці листи іншим правоохоронним органам та Військовій службі правопорядку. Показовий випадок стався 30 березня: до бюро надійшла скарга від сестри військовослужбовця про побиття її брата, якому згодом не надали медичної допомоги, і він помер у лікарні. Слідчий ДБР вирішив, що підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань недостатньо, і передав матеріали до ВСП для додаткової перевірки. Водночас закон зобов'язує слідчого відкрити провадження одразу після повідомлення про злочин.

Розслідування в ДБР, за інформацією ЦПК, розпочалося лише після публікації журналістського матеріалу 23 червня. Також у заяві зазначається, що Офіс генерального прокурора не відповідав на листи, надіслані ще в липні 2025 року.

Нагадаємо, після оприлюднення розслідування про катування в 425 ОШП «Скеля» та 25 випадків смертей мобілізованих за пів року в полку розпочалися перевірки. Командира підполковника Юрія Гаркавого відсторонили від виконання обов'язків на час слідства. Згодом стало відомо щонайменше про ще сім смертей, обставини яких з'ясовуються.

Таким чином, ключове питання полягає не лише в тому, чи були злочини, а в тому, чому сигнали про них не мали належної реакції протягом кількох місяців. Якщо підтвердиться, що ДБР і Офіс генпрокурора отримували звернення і не реагували, це ставить під сумнів ефективність усієї системи реагування на порушення у війську. Для родин постраждалих це означає, що справедливості доводиться чекати місяцями, а для суспільства — черговий привід вимагати прозорості від правоохоронних органів.

Читайте також