Чи депортують українських чоловіків з Німеччини: що насправді означає заява Вадефуля

Йоганн Вадефуль зазначив, що дані про українців призовного віку можна зібрати з баз про виплати соціальної допомоги або з відомостей про посвідки на проживання. Відтак постало питання, чи реально депортувати цих чоловіків до України.

Адвокат Юрій Демченко проаналізував заяву німецького міністра і назвав її «політичним популізмом», пов'язаним із нещодавніми виборами. За його словами, у Німеччині й так знають, скільки українців там мешкає, а Україна своєю чергою обізнана про чоловіків, які виїхали за кордон. «Те, що Україна дізнається, що чоловік живе в Німеччині, Польщі чи США — для цього чоловіка абсолютно нічого не зміниться. Від слова взагалі», — наголосив юрист.

Він пояснив, що навіть передача даних на запит України не є простою процедурою: діє законодавство про захист персональних даних, тож потрібен окремий механізм. Про депортацію ж, за словами Демченка, взагалі не йдеться. Мобілізація може відбуватися лише на території України, а міжнародне право вимагає для будь-якої спільної процедури двох країн наявності угоди. Між Україною та Німеччиною такі угоди є, але жодна з них не передбачає передачі людини через невиконання військових обов'язків. Повернути особу з Німеччини можна лише в разі порушення нею закону на німецькій території.

Юрист також нагадав, що багато українців під час оновлення військово-облікових даних через «Резерв+» вказували іноземне місце проживання, тож ТЦК і без німецьких баз знають, що ці люди перебувають за кордоном. Теоретично зміни в Німеччині щодо українських чоловіків можливі, але Демченко сумнівається в їхній практичній реалізації, адже для цього доведеться переписувати європейське законодавство. «З урахуванням того, як у Європі відбувається нормотворча діяльність, то може пройти 2-3 роки», — зазначив він. За даними юриста, станом на кінець 2025 року в Німеччині перебувало близько 328 тисяч українських чоловіків.

Окремо варто згадати, що в країнах ЄС посилили перевірку українських чоловіків, які вперше звертаються по тимчасовий захист. У них можуть перевіряти законність виїзду з України та наявність на той момент підстав для звільнення від військового обов'язку. Втім, сам статус «військовозобов'язаний» у «Резерв+» не означає автоматичної відмови в захисті.

Підсумок: попри гучні заяви, механізму примусового повернення українських чоловіків з Німеччини наразі не існує. Передача персональних даних потребує окремої процедури, а депортація за невиконання військових обов'язків не передбачена жодною двосторонньою угодою. Тож для більшості тих, хто перебуває за кордоном, найближчим часом мало що зміниться.