Вінниччина втратила чотирьох захисників: що відомо про кожного

Першим стало відомо про загибель Володимира Васильовича Коваля з Могилів-Подільської громади. Він воював на Донеччині, де загинув 7 вересня 2025 року. За фахом на фронті — кулеметник 2-го механізованого відділення 1-го механізованого батальйону 117-ї окремої важкої механізованої бригади.

Друга втрата пов'язана з лікуванням за кордоном. Ігор Віленович Горобець із Ямпільської громади дістав поранення 2 вересня внаслідок вогневого ураження поблизу населеного пункту Богодарівка на Харківщині. Його евакуювали та доправили на лікування до Німеччини, де він помер 9 вересня. Служив солдатом Збройних Сил України — сапером інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу батальйону охорони однієї з військових частин.

Третім підтвердили загибель Леоніда Івановича Дзьобка з Бершадської громади. Він загинув на Донеччині 11 вересня. У лавах ЗСУ був сержантом, обіймав посаду старшого механіка-водія танкового взводу танкової роти танкового батальйону однієї з військових частин.

Четвертий загиблий — Сергій Сергійович Кривобок із Барської громади. Він загинув на Харківщині 12 вересня. Був сапером екіпажу безпілотних авіаційних комплексів, старшим солдатом. До лав Збройних Сил України став ще у березні 2022 року — тобто від початку повномасштабного вторгнення.

За цими повідомленнями стоїть ширша картина: втрати розподілені між Донеччиною та Харківщиною — напрямками, де тривають найінтенсивніші бої, — а також між різними типами служби: від кулеметників і танкістів до саперів і операторів безпілотних комплексів. Географія загиблих охоплює кілька громад області — Могилів-Подільську, Ямпільську, Бершадську та Барську, що показує, наскільки рівномірно мобілізація торкнулася районів Вінниччини. Окремо варто відзначити випадок Ігоря Горобця: поранення, евакуація і лікування в Німеччині не врятували життя, що нагадує про складність надання допомоги при тяжких ураженнях навіть за наявності закордонних медичних можливостей.

Для родин загиблих це означає не лише втрату, а й тривалу процедуру — підтвердження обставин загибелі, оформлення статусів і виплат, організацію поховання. Для громад — необхідність увічнити пам'ять земляків. Вічна пам'ять загиблим Героям, співчуття рідним і близьким.