Чому 9 поверхів стали межею: логіка радянської забудови, яка досі формує наші міста
Дев'ятиповерхівки стали звичним тлом для мільйонів мешканців колишнього СРСР, але за цією цифрою стояв не естетичний вибір, а суворий розрахунок будівельників і норм безпеки.
У 1950-х роках у СРСР розгорнулося масове житлове будівництво, покликане дати окремі квартири якнайбільшій кількості родин. Згодом постала потреба ущільнювати міську територію, тож виникла ідея зводити будинки вищими за хрущовки. Однак кожен додатковий поверх тягнув за собою нові технічні вимоги, і саме на дев'яти поверхах зростання ціни різко прискорювалося.
Одним із ключових бар'єрів були ліфти. Уже в будинках понад п'ять поверхів передбачався ліфт, а для десятиповерхових споруд потрібні були вже два — пасажирський і вантажний. Другий чинник — пожежна безпека: для будівель вище 28 метрів вимагалися спеціальні незадимлювані сходи. Типова дев'ятиповерхівка сягала трохи більше 27 метрів, тобто формально не перетинала цю межу і не потребувала додаткових конструктивних рішень.
Висота понад дев'ять поверхів ускладнювала й інженерію. Потрібні були потужніші системи водопостачання, а за словами дослідника Макса Романчука, для вищих будинків могли знадобитися спеціальні насосні станції для газопостачання. Через це в окремих висотках замість газових плит встановлювали електричні, що вимагало міцнішої електромережі та додаткових підстанцій. Додавалося й навантаження на ґрунт: вищі будівлі потребували міцнішої основи та складнішого фундаменту.
Поширена версія про те, що дев'ять поверхів обрали через максимальну висоту пожежних автосходів, не підтверджується. У 1960-х роках у СРСР уже мали автосходи заввишки близько 30 метрів, а в 1970-х використовували механізовані моделі довжиною до 32 метрів. Отже, справа була не в техніці пожежників, а в комплексі витрат і норм.
Для сучасної України ця логіка має цілком практичні наслідки. Дев'ятиповерхівки становлять значну частину житлового фонду, і саме їхня конструкція визначає, як їх модернізуватимуть: від заміни ліфтів до утеплення та підготовки до роботи в умовах перебоїв з електроенергією. Розуміння того, чому будинки мають таку висоту, допомагає точніше оцінювати й ризики, і вартість майбутніх ремонтів.
Читайте також
