Безпека у прифронтових поїздках: що змінилося для пасажирів

Поїздки до Дніпропетровської, Херсонської, Харківської, Сумської та Запорізької областей стали окремим явищем, що виходить за межі звичайної транспортної послуги. За даними опитування, 56% пасажирів відчували підтримку і солідарність з боку водіїв, а майже 40% розповіли, що їх підвозили безпосередньо до будинку або під'їзду задля безпеки.

Попит на такі маршрути зберігається, але формат подорожей змінюється. З 2023 року кількість автобусних пасажирів на досліджуваних напрямках зросла на 91%, тоді як пасажиропотік у спільних поїздках скоротився на 37%. Це відповідає загальнонаціональній тенденції: у 2025 році через платформу було здійснено понад 1 млн бронювань, що на 130% більше, ніж у попередні періоди.

Найактивніше прифронтовими маршрутами користуються люди віком 25–34 роки — вони становлять майже 40% автобусних пасажирів у цих регіонах. Для порівняння, серед усіх пасажирів автобусів в Україні ця вікова категорія — лише кожен п'ятий. Основними центрами мобільності лишаються Харківщина (41% спільних поїздок), Дніпропетровщина (34%) та Сумщина (17%). Найзавантаженіший маршрут — Дніпро — Харків: ним скористалося майже вдвічі більше пасажирів, ніж маршрутом Дніпро — Київ.

Головною причиною поїздок 54% опитаних назвали відвідування рідних, 29% — роботу, близько 6% — волонтерство, ще 3% — евакуацію. Відчуття безпеки забезпечують передусім досвід водіїв та їхнє знання безпечних маршрутів і блокпостів (72%), а також відгуки й верифіковані профілі у застосунку (53%).

Окремо варто відзначити людяність у дорозі: 12% пасажирів отримали допомогу з перевезенням гуманітарної допомоги або додаткового багажу, а 7% розповіли про випадки, коли водії зменшували вартість поїздки або взагалі відмовлялися брати оплату, зокрема для військових.

Підсумовуючи, можна сказати: поїздки до прифронтових регіонів перетворилися на простір взаємної підтримки, де безпека залежить не лише від інфраструктури, а й від солідарності учасників руху. Люди продовжують їздити, попри ризики, і це формує нову соціальну реальність цих територій.