«Космічний корабель» на Байковому: що насправді всередині крематорію

Неординарна бетонна будівля на Байковому кладовищі, яку часто називають «космічним кораблем», насправді є частиною Київського крематорію. Усередині розташовані зали для прощання, тоді як самі печі винесені в окремий корпус. За сучасними даними, крематорій має три прощальні зали та шість печей, а кремаційний корпус схований під подіумом і не видно відвідувачам.

Історія цієї споруди сягає кінця 1960-х років. Спочатку архітектор Авраам Мілецький пропонував звичайну прямокутну будівлю, проте після долучення художників Ади Рибачук і Володимира Мельниченка задум змінився. Замість типової конструкції з’явилися дві великі округлі зали на подіумі, складені із залізобетонних оболонок, що спрямовані вгору. Самі автори називали цю частину комплексу «Храмом Неба».

За описом проєкту, зали прощання та кремаційний цех з’єднував підземний тунель завдовжки 75 метрів. Тож відвідувачі бачать не місце спалення, а простір, де відбувається церемонія прощання. Це принципово інший підхід до організації ритуального простору, ніж той, до якого звикли в багатьох містах.

Задум крематорію був частиною масштабнішого «Парку пам’яті». До нього мали входити не лише зали прощання й крематорій, а й колумбарій, парк та Стіна пам’яті. Для авторів було важливо відійти від образу звичайної промислової будівлі. Дослідники зазначають, що архітектори та художники прагнули створити простір, який допомагав би людям пережити втрату. Саме тому форма залів мала бути не статичною та похмурою, а навпаки — створювати відчуття руху й спрямованості вгору.

Отже, «космічний корабель» на Байковому — це насамперед меморіальний простір, а не технічна споруда. Такий підхід зберігає пам’ять про людину і водночас приховує від неї суто технічну частину процесу, що для багатьох родин залишається важливим.