В Азербайджані засудили громадянина за війну проти України на боці РФ

За матеріалами справи, у 2023 році чоловік виїхав до Росії, звернувся до військового комісаріату та вступив до лав Збройних сил РФ, аби воювати проти України. Згодом він опинився в українському полоні, а приблизно через 21 місяць його передали Азербайджану. Саме після повернення додому справа дійшла до суду.

Обвинувачення формулювали як участь «за межами Азербайджанської Республіки у діяльності збройних формувань, не передбачених законодавством». Тобто юридично йдеться не про оцінку того, на чиєму боці воювала людина, а про сам факт служби у чужому збройному формуванні без дозволу власної держави. Покарання — чотири роки ув'язнення.

Для Азербайджану це не поодинокий випадок. У червні цього року в країні засудили ще двох громадян, які брали участь у бойових діях в Україні на боці Росії, та одну людину — за воювання у складі ЗСУ. Отже, правозастосування тут працює симетрично: держава карає за службу в будь-якому іноземному війську, незалежно від того, за яку сторону конфлікту людина стала до зброї.

Що це означає на практиці? По-перше, для самих громадян країн пострадянського простору участь у російському вторгненні створює подвійний ризик: на фронті — полон і небезпека для життя, а після повернення — кримінальна відповідальність удома. По-друге, такі вироки сигналізують, що держави не готові закривати очі на вербування своїх громадян до іноземних армій, навіть якщо формально вони не є стороною війни.

Підсумок: справа Рафібейлі показує, як російський набір іноземців до лав ЗС РФ обертається для завербованих не лише фронтовими ризиками, а й судимістю вдома. І це відбувається на тлі ширшої тенденції — суди в регіоні дедалі частіше розглядають участь у чужій війні як окремий злочин, а не як епізод, який можна залишити поза увагою.