Австралія розсипає бите скло на полях: що це дає і чого чекати Україні
В Австралії перероблену скляну тару подрібнюють і вносять у ґрунт — заради кремнію, який може підвищувати стійкість рослин. Технологія поки що експериментальна, але вже дає перші результати.
Ідея проста: скло містить багато кремнію, а цей елемент здатен впливати на те, як рослини переносять стрес. Йдеться не про заміну добрив, а про додатковий інструмент, який може зміцнювати тканини культур і підтримувати їхні природні захисні механізми.
Сировиною слугує перероблена скляна тара. Її очищують і подрібнюють до стану порошку або дрібних гранул. Готовий матеріал вносять у ґрунт або в сухому вигляді, або у складі водної суспензії. Масштаби вже помітні: один із заводів у Брісбені випускає близько 20 тонн такого матеріалу щотижня. Тобто технологія не лише дає ґрунту потенційне джерело кремнію, а й повертає у виробничий обіг скляні відходи.
Кремній не належить до основних поживних елементів, потрібних усім без винятку рослинам. Проте для окремих культур він має фізіологічне значення: зміцнює тканини, допомагає протистояти посусі та хворобам. Окремий ефект — вплив на доступність фосфору. У певних умовах кремній сприяє вивільненню фосфатів, які в ґрунті перебувають у зв'язаній формі, і частина цього елемента стає доступнішою для рослин.
Випробовують скляний порошок на різних культурах: зернових, яблуках, цукровій тростині, а також у виноградарстві та на пасовищах. Реакція ґрунту залежить від його складу, виду культури та умов вирощування, тому єдиного рецепта тут немає. Прихильники технології кажуть про приріст урожайності деяких культур орієнтовно на 25–30%. Є й повідомлення про тваринницькі ферми: кращий ріст трави там пов'язують зі збільшенням добового приросту маси худоби взимку.
Для України, де ґрунти виснажені тривалим інтенсивним використанням, а витрати на добрива зростають, такий підхід виглядає цікавим насамперед як спосіб одночасно вирішити дві проблеми — утилізацію скляних відходів і підживлення полів. Але застосовувати його без перевірки на місцевих ґрунтах не варто: ефект залежить від кислотності, вологості та типу культури, а наведені цифри врожайності походять від прихильників методу й потребують незалежного підтвердження.
