Аптеки просять не карати за відсутність ліків, яких немає в постачальників

Чинна типова форма договору про реімбурсацію, затверджена урядовою постановою № 136, зобов'язує аптечний заклад постійно мати в наявності щонайменше один препарат із повною компенсацією вартості за кожною міжнародною непатентованою назвою. Аналогічна вимога діє для медичних виробів.

В Асоціації наголошують: можливості аптеки в цьому питанні не безмежні. Заклад може вчасно формувати замовлення, тримати запаси та мати кошти, але не контролює виробництво ліків, їх імпорт, наявність на складах постачальників чи регулярність поставок. Особливо гостро це відчувається під час війни, коли через пошкодження інфраструктури, логістичні обмеження та затримки імпорту окремі препарати зникають із пропозицій дистриб'юторів. За даними АФУ, такі випадки траплялися навіть із ліками, що підлягають повній компенсації.

Асоціація пропонує на рівні нормативних актів розділити ситуації: коли ліків немає з вини аптеки та коли їх неможливо придбати через об'єктивні обставини — наприклад, відсутність препарату у виробника або неможливість доставки. У таких випадках вимогу про безперервну наявність пропонують застосовувати лише за умови, що товар реально доступний для замовлення.

Водночас АФУ не наполягає на автоматичному звільненні від відповідальності. Аптека має підтвердити спроби придбати препарат: даними електронних систем замовлення, повідомленнями про відсутність товару, відмовами постачальників чи невиконаними заявками. Якщо такі докази є, тимчасова відсутність ліків не має вважатися порушенням договору.

До внесення змін Асоціація просить НСЗУ роз'яснити, як Національна служба здоров'я оцінюватиме випадки відсутності препаратів із незалежних від аптеки причин і які документи братиме до уваги. У АФУ наголошують: мета — не послабити вимоги, а запровадити пропорційну відповідальність, адже аптеки не мають відповідати за збої у виробництві чи дистрибуції, які їм непідконтрольні.