Аптечна схема на 2 мільярди: чому застава у справі про «щурячі» патенти стала рекордною

У центрі уваги — кримінальне провадження, зареєстроване ще у травні 2025 року. Слідство встановило, що понад 200 аптек по всій Україні платили мільярди гривень за патенти, які описують елементарні побутові дії: прибирання, дезінфекцію та відлякування гризунів ультразвуком. Автором «винаходів» вважається Павло Ситенко, а права на них були оформлені на польську компанію «Скіл Трейд СП. З О.О.» та естонську «КВІК ВЕНТ ОУ».

За версією слідства, аптечні мережі з 2023 року укладали ліцензійні договори з цими структурами і щомісяця перераховували їм «роялті». Така схема дозволяла штучно завищувати витрати, уникати податків і виводити готівку. Загальні збитки держави оцінені у понад 2,04 млрд грн. Прокурори наполягали на заставі, яка б повністю покрила цю суму, але суд призначив фігурантці Вікторії Кравченко 8 млн грн і відправив її до СІЗО. Згодом запобіжний захід змінили на цілодобовий домашній арешт.

Сам Ситенко оголошений у розшук, матеріали щодо нього виділені в окреме провадження. Кравченко ж виконує роль номінальної директорки представництва — і саме вона стала головною фігуранткою. Слідчі виявили щонайменше 101 компанію-прокладку, через які гроші виводилися у готівку, причому 26 з них вже фігурували в інших кримінальних справах.

Серед мереж, які могли бути задіяні у схемі, — «Подорожник», «Аптека доброго дня», АНЦ, «9-1-1» та інші. Попри обіцянки прокуратури дослідити дії службових осіб аптек, власники цих мереж поки не є фігурантами справи. Це викликає питання: чи справді розслідування дійде до реальних бенефіціарів, чи обмежиться виконавцями.

Підсумок: наразі у справі лише троє підозрюваних — організатор, директорка та бухгалтерка. Ключове питання — чи вдасться слідству встановити справжніх замовників схеми, які, ймовірно, продовжують працювати у фармацевтичному бізнесі.