ЗРК «Корал»: чи реально збиватиме балістику і що змінилося у ракеті

Уперше ракету «Корал» показали публіці ще 2021 року на київській виставці «Зброя та безпека». Тоді в офіційних матеріалах заявляли, що боєприпас здатен знищувати тактичну балістику. Однак нинішній зразок, продемонстрований на виставці MSPO у Польщі, має інші характеристики, які змушують переглянути оцінки.

За даними експертів, маса ракети зросла з 300 до 450 кілограмів, діаметр збільшився до 300 міліметрів, а довжина додала приблизно пів метра. Таке зростання габаритів зазвичай означає більшу дальність і вищу межу ураження цілей, хоча оновлені параметри офіційно поки не оголошені.

Головне занепокоєння фахівців — відсутність у новій версії газодинамічного блоку керування, який передбачався в ранній концепції. Саме такий пояс із мініатюрних твердопаливних двигунів дозволяє ракетам типу PAC-3 MSE чи Aster 30 виконувати різкі поперечні маневри для точного кінетичного перехоплення. Без нього «Корал», найімовірніше, діятиме на рівні PAC-2 GEM або перспективної PAC-3 ACE, де ураження досягається не прямим влучанням, а підривом бойової частини поблизу цілі.

Цікаво, що американська Lockheed Martin обрала схожий шлях: ракета PAC-3 ACE створена без двигунів поперечного маневрування, що дозволило вдвічі знизити її вартість. Тож український проєкт може рухатися у тому ж напрямку, жертвуючи частиною балістичних спроможностей заради економічної доцільності.

Оцінити реальну готовність комплексу складно, адже розробник — КБ «Луч» — не публікує деталей. Головним викликом для України залишається не лише створення працездатного зразка, а й налагодження його серійного випуску в достатніх обсягах.

Підсумок: «Корал» може стати важливим елементом протиповітряної оборони, але сподіватися на нього як на універсальний засіб проти балістики, ймовірно, передчасно. Його реальна ефективність залежатиме від того, наскільки вдалою виявиться компромісна схема ураження та чи зможе виробництво вийти на потрібні темпи.