Зелений Дніпро: чому вода «цвіте» і чи це небезпечно для киян

У столиці зафіксували зміну кольору води в Дніпрі та появу піни біля берегів. Фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з КП «Плесо» пояснюють це активним розмноженням мікроскопічних водоростей і ціанобактерій. Це явище, відоме як «цвітіння» води, може надавати воді зеленого, синьо-зеленого, жовтуватого чи бурого відтінку.

Головними передумовами масового розвитку водоростей фахівці називають підвищену концентрацію біогенних речовин, зокрема сполук азоту та фосфору. Сприяє цьому й погода: тривала спека, прогрівання води та слабка течія створюють ідеальні умови для розмноження мікроорганізмів. Піна біля берегів, яка насторожила містян, також пов’язана з цими процесами — коли водорості відмирають, їхня біомаса розкладається, і органічні сполуки накопичуються біля берегів. Під впливом вітру та хвиль вони утворюють піну.

Самі по собі ці явища не свідчать про хімічне забруднення водойми. Однак масове відмирання водоростей може впливати на екосистему: під час розкладання органіки з води споживається розчинений кисень. Якщо його концентрація суттєво знижується, це може погіршити умови для риби та інших водних організмів, аж до ризику їхньої загибелі. Аналогічні процеси зараз фіксують і в Київському водосховищі, води якого надходять до Дніпра.

Щоб з’ясувати точну причину змін, працівники випробувальної хімічної лабораторії КП «Плесо» вже взяли проби води для аналізу. Київ також звернувся до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра для посилення контролю. У КМДА наголошують: Дніпро має статус річки загальнодержавного значення, тому його стан оцінюють комплексно, з урахуванням процесів усього басейну.

Підсумок: «цвітіння» води — природний процес, але він може свідчити про порушення екологічної рівноваги. Результати лабораторних досліджень визначать, чи є підстави для занепокоєння. Місто обіцяє додатково поінформувати про результати аналізів.