Застава Галущенка: як компанія зі скандальним шлейфом провела 40 мільйонів через банки

Оприлюднені НАБУ та САП матеріали у справі «Форест Гамп» показали, що навіть переказ судової застави, який має бути прозорим, може приховувати корупційні ризики. За даними слідства, для порятунку Галущенка задіяли ланцюжок фірм, пов’язаних із екснардепом Максимом Микитасем. Серед них — ТОВ «Компанія „Командор“, яке, за версією правоохоронців, переказало 40 мільйонів гривень на рахунки іншої компанії-транзитера. Гроші оформили як оплату за будівельні матеріали, хоча, як вважає слідство, жодних реальних поставок не було.

Ключова роль у схемі відводиться державному «Сенс Банку». За версією слідства, керівництво банку на чолі з Олексієм Ступаком, ексголовою наглядової ради Миколою Гладишенком та очільницею фінмоніторингу Людмилою Снігур за вказівкою ексзаступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої вручну відключило автоматизовану систему контролю. Це дозволило провести кошти без належних перевірок. Нацбанк відреагував лише постфактум, призначивши перевірки після публічного розголосу.

«Командор» має тривалу історію судових справ. У кримінальному провадженні № 12022100000000595 фігурує ймовірне привласнення 64 мільйонів гривень під час ремонтів будинків, пошкоджених російськими ударами у 2022 році. За даними слідства, керівництво компанії разом із посадовцями КМДА завищувало обсяги робіт і використовувало дешевші матеріали. А у 2021 році на об’єкті «Командора» загинули двоє робітників, які впали в ліфтову шахту. Суд встановив, що керівництво відмовлялося виділяти кошти на безпечні настили та засоби захисту.

Показово, що фірма з таким шлейфом безперешкодно провела мільйонні транзакції, тоді як звичайних громадян банки блокують навіть за невеликі перекази. Це свідчить про вибірковість фінансового контролю: система реагує не на реальні ризики, а на гучні скандали. У законодавстві досі немає дієвих автоматичних запобіжників, які б зупиняли компанії з кримінальним минулим від участі у бюджетних схемах чи виступі заставодавцями.