Загинув під Малою Токмачкою: історія 30-річного нацгвардійця Артема Авсєєва

Артем Авсєєв народився 12 липня 1993 року в місті Самар на Дніпропетровщині. З дитинства він мріяв про військову службу, однак стан здоров'я завадив цьому — його визнали непридатним до армії. До війни чоловік працював у компанії «Нова пошта», спершу оператором, а згодом перевівся на термінал.

Із початком повномасштабного вторгнення Артем пішов до військкомату, щоб стати на захист країни, але отримав відмову. Пізніше йому все ж вручили повістку, і він долучився до Національної гвардії. Служив кулеметником 1-ї роти 3-го батальйону у 15-й бригаді оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади. Брав участь у боях на запорізькому напрямку.

Дружина Вікторія згадує чоловіка як надзвичайно добру та позитивну людину: «Він був дуже доброю людиною, нікому не відмовляв у допомозі, а ще – ніколи не сумував, усе сприймав легко та весело. Був дуже позитивним, може, саме тому мав багато друзів і швидко та без проблем вливався в будь-яку компанію».

Вдома на захисника чекали дружина, двоє дітей і мама. Його життя обірвалося 16 липня 2023 року — внаслідок мінометного обстрілу поблизу Малої Токмачки. Історія Артема Авсєєва — ще одне нагадування про ціну, яку Україна платить за свою незалежність, і про людей, які попри обставини йшли захищати країну.