Відставка Кравченка: що означає справа "Карфаген" для прокуратури

7 вересня 2026 року Руслан Кравченко оголосив про відставку з посади генерального прокурора. Він назвав це свідомим політичним рішенням, заявивши, що не хоче, аби його посада використовувалася як інструмент політичного протистояння. При цьому Кравченко наполягає, що його позиція щодо звинувачень не змінилася, і він заперечує будь-яку причетність до оборудок з кол-центрами.

Скандал розгорівся після того, як НАБУ та САП розпочали операцію "Карфаген". За версією слідства, посадовці Офісу генпрокурора могли за гроші забезпечувати безперешкодну роботу шахрайських кол-центрів. У межах розслідування затримали начальника кібердепартаменту ОГП Сергія Кропиву. Фігурантами справи також стали заступник начальника департаменту міжнародного співробітництва Сергій Крапива та 24-річна Єлизавета Івахненко, кохана Кропиви. За даними слідства, через цю схему легалізували понад 41 мільйон гривень.

Центральним питанням залишається особа так званого "Шефа", якому нібито звітував Крапива. На записах його називають Андрійовичем, що збігається з по батькові Кравченка. В Офісі генпрокурора наголошують, що в судових рішеннях про обшуки немає жодних даних про те, що Кравченко отримував гроші або сприяв шахраям. Однак експерти вже розглядають відставку як частину ширшої політичної гри.

Політолог Андрій Золотарьов вважає, що звільнення Кравченка — це не боротьба з корупцією, а спроба отримати контроль над Офісом генпрокурора, через який проходять подання про підозри депутатам. На його думку, наступними об'єктами тиску можуть стати Кирило Буданов або Давид Арахамія. Адвокат Олег Леонтьєв припускає, що Рада може не затвердити відставку, і тоді Кравченко залишиться виконувачем обов'язків — у "підвішеному стані", який вигідний для стримування кримінальних проваджень проти народних обранців.

Підсумовуючи: відставка генпрокурора — це лише вершина айсберга. Справа "Карфаген" оголила не лише корупційні ризики в ОГП, а й боротьбу за важелі впливу на правоохоронну систему. Поки що питання, хто очолить прокуратуру далі, залишається відкритим — і від цього залежатиме, наскільки реальними будуть антикорупційні обіцянки влади.