Р РадикалГоловні новини України

Порти Азовського та Чорного морів: як удари паралізували російський експорт зерна

·278 слівредакція
Порти Азовського та Чорного морів: як удари паралізували російський експорт зерна

Українські удари по портах Азовського та Чорного морів фактично зупинили російський зерновий експорт, який приносить країні-агресорці близько 15 мільярдів доларів щороку. Це ставить під загрозу не лише доходи РФ, а й світові продовольчі ринки.

Минулого тижня російський зерновий експорт опинився на межі повної зупинки через удари України по портовій інфраструктурі. Усі три зернові термінали Новоросійська, через які щорічно проходило близько 25 мільйонів тонн зерна, припинили роботу. Наприкінці липня зупинився термінал у Тамані, а раніше російська влада вже призупинила судноплавство через Керченську протоку. У підсумку заблокованими виявилися всі порти Азовського моря, на які припадало близько 40% російського зернового експорту.

Єдиним глибоководним терміналом, що продовжує працювати, лишився Туапсе — найменший із трьох. За даними російського видання The Moscow Times, минулого сезону на порти Азово-Чорноморського басейну припало 88% усіх морських відвантажень зерна з РФ — це 46,3 мільйона тонн. Понад 29 мільйонів тонн пройшло саме через чорноморські термінали.

Попри хороший урожай у 140 мільйонів тонн, Росія зараз не може продати зерно. Внутрішні ціни вже впали: пшениця 4-го класу подешевшала до 12 тисяч рублів за тонну проти 15 тисяч рублів роком раніше. Це створює тиск на аграріїв і бюджет країни, який значною мірою залежить від експортних надходжень.

Водночас український зерновий експорт також скоротився: за перші два тижні серпня він упав на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Причина — російські удари, які майже зупинили перевезення через українські чорноморські порти в розпал жнив.

У відповідь Україна через третю сторону передала Росії пропозицію взаємно припинити атаки на цивільні об'єкти в Чорному морі. Однак представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Росія не бачить доцільності повертатися до «Чорноморської ініціативи» 2022–2023 років і призупиняти бойові дії в акваторії.

Таким чином обидві сторони конфлікту опинилися в схожій ситуації: удари по портовій інфраструктурі б'ють по експорту зерна і для України, і для Росії. Проте причини та масштаб наслідків для двох країн істотно різняться. Для Росії це питання економічної стабільності та наповнення бюджету, для України — здатність продовжувати аграрний експорт в умовах війни, що критично важливо для її економіки та світової продовольчої безпеки.

Читайте також