Удар по логістиці: що означає атака на склади для українців

У ніч на 21 березня Україна зазнала однієї з наймасштабніших атак на цивільну логістику. Під ударом опинилися розподільчі та сортувальні центри Rozetka, «Епіцентру», «Нової пошти», NOVUS, MTI та Fozzy Group. Зокрема, знищено найбільший склад Rozetka в Броварах, пошкоджено логістичний хаб NOVUS, а Fozzy Group втратила два розподільчі центри.

За оцінкою голови Асоціації ритейлерів України Андрія Жука, підстав для загальнонаціонального дефіциту продуктів чи товарів першої необхідності немає. Великі мережі мають резервні склади, альтернативні маршрути та здатні перерозподіляти потоки між регіонами. Проте локальні перебої можливі: там, де знищено склад із великим запасом певної категорії, асортимент тимчасово звузиться, а частину товарів доведеться замовляти повторно або замінювати аналогами.

Фінансово найбільше постраждають самі компанії – втрати включають не лише будівлі, а й товарні залишки, техніку, транспорт і витрати на відновлення. Для маркетплейсів і служб доставки наслідки будуть відчутнішими, оскільки їхня інфраструктура обслуговує тисячі малих і середніх продавців. Водночас досвід попередніх атак, коли Rozetka продовжувала роботу, свідчить про наявність резервних процесів.

Різкого загального подорожчання через одну атаку експерт не очікує. Ціни залежать від курсу валют, енергоносіїв, зарплат і конкуренції. Натомість найімовірніші тимчасове зникнення окремих позицій, скорочення акцій та заміна товарів аналогами. Додаткові витрати бізнесу на оренду, охорону та страхування можуть позначитися на собівартості з часом.

Основна стратегія відновлення – децентралізація. Компанії менше концентруватимуть запаси в одному місці, активніше використовуватимуть кілька менших складів і прямі поставки від виробників у магазини, в обхід центральних хабів. Це дорожче в управлінні, тому бізнес шукатиме баланс між ефективністю та безпекою. Малому бізнесу, що працює через маркетплейси, радять диверсифікувати канали доставки та зберігати товар у різних локаціях.

Масових затримок доставки по всій країні не прогнозують – оператори перекидатимуть навантаження на інші термінали. Державі, на думку RAU, потрібно прискорити дозвільні процедури, розширити пільгове фінансування та страхування воєнних ризиків. Чинна програма компенсацій до 30 млн грн за знищене майно не покриває збитків великих логістичних центрів, тож механізм потребує подальшого розвитку.

Підсумок: система вистояла, але працюватиме з перебоями в окремих сегментах. Ключове завдання на найближчі тижні – відновити логістичні ланцюги та мінімізувати втрати для споживачів.