Стрес у тварин через війну: коли собаці справді потрібні ліки

Вибухи, сирени та тривога позначаються на психіці не лише людей — страждають і домашні тварини. Про те, коли собаці чи коту потрібна допомога препаратів для корекції поведінки, як вони діють і що робити господарям під час обстрілів, розповів ветеринарний лікар, дерматолог-дієтолог, доктор філософії у ветеринарній медицині Едуард Котляров.

За його словами, у тварин трапляються розлади, багато в чому схожі на людські, хоча проявляються інакше. У ветеринарії частіше говорять про розлади поведінки: гострі стресові стани, тривожний і депресивний розлади, посттравматичний стресовий розлад, гіперактивність, сепараційну тривогу. На тлі війни особливо помітною стала реакція собак і котів на вибухи. Тварина може ховатися, тремтіти, відмовлятися від їжі, не відходити від власника або постійно сидіти під ліжком. Якщо її силоміць витягувати з укриття, вона здатна проявити агресію — не через зміну характеру, а від страху, коли її позбавляють умовної зони безпеки.

Окремо лікар звертає увагу: тварини зчитують емоційний стан господаря. Якщо власник сильно тривожиться, пес чи кіт теж можуть нервувати. Але буває й протилежне — господар спокійний, а тварина все одно важко переносить обстріли. У собак це зазвичай помітніше, коти ж просто частіше ховаються і не показують свого стану. Тож чекати, що після чергової атаки все минеться саме собою, не варто. Якщо зміни в поведінці стали постійними або впливають на життя тварини та її власників, фахівець радить звертатися по допомогу до спеціалістів із поведінки.

За словами Котлярова, не можна списувати все на вік, лякливість чи пережитий вибух: тварина не може розповісти, наскільки їй страшно, а тривалий стрес шкодить і фізичному, і психічному здоров'ю. Водночас препарати для корекції поведінки — не лише «антидепресанти». «Вони використовуються не тільки при депресії, а й при різних порушеннях поведінки, тривозі, проблемах зі сном, сепараційній тривозі та інших станах. Дуже часто найкраще працює комплексний підхід, коли тварину одночасно ведуть ветеринарний лікар і спеціаліст із поведінки», — пояснив він. Потреба в медикаментах визначається не самим фактом страху перед вибухами, а тим, наскільки стан змінює звичне життя і чи став він постійним. Якщо тварина перестає їсти, мочиться вдома, стає агресивною або кидається на людей — це вже погіршення якості життя. Якщо ж пес просто сховався під час вибуху, посидів біля власника і за кілька хвилин заспокоївся — ситуація інша.

В Україні для корекції поведінки тварин використовують лише людські препарати, адже окремих ветеринарних антидепресантів такого типу немає. Самостійно давати собаці ліки, призначені людині, категорично не можна: потрібно правильно підібрати препарат і дозу та врахувати інші ліки, які приймає тварина, бо деякі з них не поєднуються між собою або протипоказані при певних захворюваннях. Першого ефекту теж не варто чекати одразу. «Біохімічний ефект може з'являтися вже через кілька годин, але реальний клінічний ефект зазвичай проявляється через два-чотири тижні», — зазначив лікар. На старті терапії можливі побічні ефекти — діарея, закреп, сонливість або, навпаки, менша кількість сну, ажитація, загальмованість, підвищена чутливість до звуків. Тому стан тварини на початку лікування потрібно ретельно контролювати, а курс приймають місяцями і скасовують поступово під наглядом лікаря.

Медикаменти — не єдиний спосіб допомогти. Насамперед власнику варто самому залишатися спокійним, не залишати тварину наодинці, говорити з нею тихим голосом. Якщо господар дуже нервує, краще, щоб із собакою була спокійніша людина, адже тварина відчуває інтонацію, швидке дихання й тремтіння голосу. Не слід силоміць витягувати улюбленця з обраного укриття: можна облаштувати там лежанку, поставити воду та їжу і просто бути поруч. Якщо тварина хоче на руки — можна взяти, якщо хоче ховатися — нехай ховається. Якщо ж заздалегідь відомо про сильний обстріл, лікар може призначити препарат швидкої дії, який іноді краще дати наперед, бо йому теж потрібен час, щоб подіяти.

Підсумок: головне — не ігнорувати зміни в поведінці тварини після пережитого стресу. Навіть якщо собака зовні швидко повернулася до звичного життя, повторні вибухи можуть знову запускати тривожну реакцію. За стійких проблем краще не експериментувати з препаратами самостійно, а разом із ветеринаром визначити, чи потрібна медикаментозна підтримка. Самі ліки не є чимось страшним — важливо застосовувати їх правильно і під контролем фахівця.