Швач, швець чи швачка: як правильно називати чоловіка, який шиє одяг

Питання гендерних назв професій в українській мові досі викликає дискусії. Якщо фемінітиви на кшталт «водійка» чи «медикиня» вже увійшли в ужиток, то чоловічі відповідники до деяких «жіночих» професій часто викликають подив. Одне з таких слів — «швачка», і для чоловіка, який шиє одяг, українська мова має окремий варіант.

За словами філолога Віктора Дяченка, чоловіка, який професійно займається шиттям, варто називати «швач». Цього слова немає в сучасних довідниках професій, однак воно зафіксоване в «Правописному словнику» Григорія Голоскевича 1929 року, який згодом був заборонений радянською владою. Тобто ця назва має історичне підґрунтя, хоча й не набула широкого вжитку.

Варто бути уважним і зі словом «швак»: воно теж трапляється в словниках, але не як назва професії. ШВАК — це абревіатура від «Шпитальний-Владимиров авіаційний великокаліберний», що позначає радянську авіаційну автоматичну гармату калібру 20 міліметрів. Тож плутати зброю та професію не варто.

Окремо мовознавець наголошує на різниці між професіями, пов’язаними з шиттям. Швач або швачка — це майстер, який зшиває окремі деталі одягу між собою. Швець (жіночий відповідник — шевчиня) працює з взуттям: шиє та ремонтує його. А кравець або кравчиня створює виріб від початку до кінця.

Отже, українська мова здавна розрізняла майстрів за напрямом роботи й мала як жіночі, так і чоловічі назви професій. Частина цих слів зникла під тиском інших мов, але сучасні словники та історичні джерела дають змогу повернути їх у вжиток.