Р РадикалГоловні новини України

Загинув, рятуючи людей: історія поліцейського Романа Комарова

·830 слівредакція
Загинув, рятуючи людей: історія поліцейського Романа Комарова

25-річний поліцейський із Вовчанська Роман Комаров загинув 28 червня під час евакуації мешканців села Кирилівка на Харківщині. Він мріяв про собаку, планував освідчитися коханій і до останнього допомагав цивільним.

Роман Комаров народився 12 квітня 2001 року у Вовчанську на Харківщині. З дитинства він був відкритим, легко знаходив спільну мову з людьми та любив тварин. Ще школярем він приніс додому двох безпритульних собак і знайшов їм нових господарів серед літніх жінок. У дорослому віці мріяв забрати службового пса, якого списали через поранення.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Романа виїхала за кордон, а він залишився. Під час окупації Вовчанська допомагав евакуювати місцевих, пізніше перебрався до Харкова. Спочатку вступив на юридичний факультет Харківського університету внутрішніх справ, але згодом перевівся до Вінниці вже як курсант. Три роки навчання був командиром, користувався повагою керівництва та одногрупників.

Після випуску Романа направили до Харкова, однак він наполегливо домагався переведення до рідного Вовчанська. Пізніше пройшов навчання та приєднався до групи оперативного реагування в Чугуївському районі, а потім став поліцейським офіцером громади. Його головним завданням була евакуація людей із небезпечних районів — серед них були пенсіонери, маломобільні громадяни, діти та матері з немовлятами.

28 червня Роман працював на евакуації в селі Кирилівка. Російські військові завдали удару чотирма керованими авіабомбами по околицях села. Один із боєприпасів влучив у машину поліцейських. Роман загинув на місці, його колега дістала тяжких поранень. Поховали захисника 4 липня — у День Національної поліції України.

Загибель стала ударом для родини: 17 серпня Роман мав приїхати до рідних в Ірландію, щоб освідчитися своїй дівчині Ліці. Мати отримувала багато повідомлень від людей, яких син допоміг вивезти, — навіть від незнайомих продавців та охоронців, які пам’ятали його уважність і підтримку.

Романа нагородили президентською медаллю «За оборону України». Рідні ініціювали петицію до президента з проханням надати йому звання Героя України посмертно. Його історія — нагадування про ціну, яку щодня платять українські правоохоронці за порятунок цивільних.

Читайте також