Підозра Кривоносу: що стоїть за конфліктом НАБУ та Офісу генпрокурора

Ситуація навколо Національного антикорупційного бюро та Офісу генерального прокурора загострюється. Директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що підозру у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах йому ще не вручали. Саму справу він називає сфальсифікованою.

Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підозру Кривоносу підписав. За його версією, під час операції Карфаген директор НАБУ отримав доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо працівників антикорупційних органів. «Так звана операція Карфаген була спрямована не лише проти мене, її справжньою метою було отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо керівників і працівників НАБУ і САП і після цього усунути генпрокурора та зупинити ухвалення процесуальних рішень», — заявив Кравченко у відеозверненні.

За словами генпрокурора, раніше від рішення вручити підозру Кривоносу його «політично» стримував президент Володимир Зеленський. Крім того, Кравченко повідомив про підозру людині, близькій до керівника САП Олександра Клименка, — «за вплив на керівника Вищого антикорупційного суду, пропозицію йому неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації».

Операція Карфаген, про яку йдеться, стосується викриття злочинної організації, що займалася «кришуванням» мережі шахрайських кол-центрів. За даними НАБУ, її організатором був посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива. 7 вересня генпрокурор Кравченко заявив, що подав у відставку.

Для громадян ця історія важлива не лише як кадровий конфлікт. Йдеться про те, чи здатні антикорупційні інституції працювати без взаємних звинувачень, і чи не перетворяться розслідування на інструмент тиску одне на одного. Від того, як швидко і прозоро буде розв'язано цей вузол, залежить довіра до всієї системи боротьби з корупцією — а отже, й до рішень, які ухвалюються на найвищому рівні.