Пептиди у США: ризикована гра з регуляцією

Історія навколо популярних «чарівних уколів» для схуднення, як-от семаглутид, показала: люди готові масово вдаватися до самолікування, орієнтуючись на блогерів, а не на лікарів. Це явище британський професор Люк Тарнок назвав «народною фармакологією». Тепер подібна ситуація розгортається навколо пептидів — коротких ланцюжків амінокислот, які активно рекламують для омолодження, схуднення та спортивних результатів.

У липні 2026 року дорадчий комітет FDA (Pharmacy Compounding Advisory Committee) вісьмома голосами рекомендував дозволити екстемпоральне (аптечне) виробництво шести пептидів: BPC-157, MOTS-c, KPV, TB-500, Epitalon і Semax. Йдеться не про реєстрацію цих сполук як лікарських засобів, а про можливість виготовлення їх в аптеках за рецептом. Однак примітно: незадовго до голосування до комітету призначили вісьмох нових членів, більшість із яких пов’язані з виробництвом або призначенням пептидів. Це мінімальна більшість, потрібна для ухвалення рішення. Члени комітету, які лишилися з попереднього складу, одноголосно висловлювалися проти цих пептидів через брак доказів.

Показовою є ситуація з BPC-157, який вивчають найдовше. Більшість досліджень пов’язана з лабораторією Предрага Скіріча, власника патентів на сполуку, що створює конфлікт інтересів. За понад 30 років не провели жодного контрольованого клінічного дослідження. Мотивує й те, що ВАДА вважає BPC-157 забороненою речовиною. Інші пептиди мають ще менше даних: для частини немає навіть запланованих досліджень у реєстрах США, ЄС і ВООЗ. Водночас аналіз «сірого ринку» показав, що до 8% таких продуктів містять бактеріальні ендотоксини, які можуть спричиняти запалення.

Формально рекомендація комітету не є остаточним рішенням: FDA може її не затвердити. Але існує й інший шлях — міністр охорони здоров’я США Роберт Кеннеді-молодший, відомий прихильник пептидів, може пришвидшити зміни через механізм екстреного регулювання. Він уже називав чорний ринок пептидів загрозою, тож не виключено, що легалізація відбудеться під приводом захисту громадського здоров’я. Водночас регулятори Канади, Нової Зеландії та Великої Британії займають жорсткішу позицію, попереджаючи про ризики неавторизованих пептидів та вилучаючи їх із ринку.

Ситуація нагадує історичні приклади, коли попит і ринкова потреба не виправдовували допуску небезпечних речовин. Поки що прихильники легалізації аргументують це бажанням пацієнтів, а противники — відсутністю наукових підстав. Споживачам варто зважати на те, що дозвіл на аптечне виробництво не означає схвалення безпеки, а слабка доказова база від цього не стає сильнішою.