Окупаційні "вибори": бойовики, мародери і доля покинутих домівок

Служба зовнішньої розвідки України заявляє, що список кандидатів на тимчасово захопленій території Донецької області свідчить про те, яке майбутнє Москва готує цим землям. За даними відомства, у владу йдуть бойовики, ветеранам війни проти України відводиться роль у школах, а майно українців планують передавати новим власникам з РФ.

Особливу увагу в розвідці звертають на передвиборчі обіцянки кандидатів від "Єдиної Росії". Зокрема, Олександр Гриденко, який воював на боці Росії та командує взводом зв'язку в угрупованні "Дика дивізія Донбасу", пропонує закріпити особливий статус учасників так званої "СВО". Його ініціатива передбачає не лише пільги та бізнес-преференції, а й допуск колишніх військових до шкіл, університетів і молодіжних центрів як наставників і тренерів. На його думку, бойовий досвід має стати основою для виховання нового покоління. У СЗРУ наголошують, що це означає не повернення дітей до мирного життя, а закріплення війни як методу виховання.

Ще відвертішою, за даними розвідки, є програма учасника "праймеріз" Данила Литвиненка. Він пропонує надати статус "безхазяйного" нерухомому майну на окупованих територіях, щоб безкоштовно передавати його громадянам Росії. Йдеться про будинки та квартири українців, які виїхали через окупацію і не можуть повернутися. У відомстві називають таку схему цинічною: спочатку війна змушує людей залишити домівки, а потім їхню відсутність використовують як привід для передачі майна іншим.

Серед інших кандидатів розвідка називає керівника окупаційних молодіжних структур і колишнього бійця НЗФ "Пятнашка" Сергія Добровольського, учасника "СВО" та працівника окупаційної адміністрації Євгена Соболєва, члена "Єдиної Росії" Івана Валова та секретаря місцевого осередку партії в Донецьку Володимира Бодачевського. У СЗРУ підкреслюють, що це не просто боротьба за мандати, а політична модель окупації: військовий стає вихователем, колаборант отримує статус, а покинуте житло — нового власника.

Відомство також нагадує про історичні приклади відповідальності за співпрацю з окупантами. Зокрема, у Франції після нацистської окупації сили опору стратили близько 3500 колаборантів. У п'яти європейських країнах — Франції, Бельгії, Нідерландах, Норвегії та Данії — після звільнення близько 170 тисяч осіб були ув'язнені, приблизно 11 тисяч засуджені до смертної кари, а близько 2,5 тисячі страчені. У СЗРУ запевняють, що всі причетні до організації псевдовиборів на українській землі отримають правову оцінку своїх дій.