Обмін полоненими й тілами: що відомо про гуманітарну угоду 13 серпня

13 серпня на пункті пропуску «Нова Гута», що на білорусько-українському кордоні, сторони провели одночасно два обміни. За формулою «8 на 7» до Росії передали вісьмох людей, натомість Україна отримала сімох цивільних. Обмін відбувався за участі представників Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Серед тих, хто повернувся в Україну, — пенсіонерка Раїса Андріївна, уродженка Херсонщини. Вона зізналася, що довго чекала цього моменту й дуже сумує за рідними, онуками та правнучками. Жінка мріє повернутися до свого двору й доглянути власну ділянку.

Того ж ранку на тому ж пункті пропуску відбувся обмін тілами загиблих військовослужбовців. Україна повернула 261 захисника, а Росія отримала 24 тіла своїх військових. Це помітно менше порівняно з попереднім обміном 16 липня, коли Києву передали 501 тіло, а Москві — 31.

За даними російського посла з особливих доручень Родіона Мірошника, за останній рік Москва передала Україні понад 20 тисяч тіл військових, тоді як Київ повернув Росії 627 загиблих. Ці цифри відображають масштаб втрат, які сторони визнають під час гуманітарних процедур.

Окремо варто зазначити, що Білорусь, на території якої відбуваються обміни, паралельно демонструє власні кроки щодо помилування. 1 липня Олександр Лукашенко підписав указ про помилування 28 політв'язнів, а в березні цього року — 250 осіб. Ці рішення пов'язують зі зняттям санкцій США з білоруських банків і послабленням міжнародного тиску на Мінськ.

Проведені обміни свідчать про наявність каналів комунікації між сторонами навіть за умов активної фази війни. Водночас різниця в кількості переданих тіл і цивільних указує на складність переговорного процесу та різні підходи сторін до гуманітарних питань.