МОЗ пропонує заборонити побори за КТ і МРТ у лікарнях: що зміниться
Міністерство охорони здоров’я виносить на громадське обговорення законопроєкт, який має прибрати неформальні платежі за комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію в комунальних закладах. Приватним центрам, що працюють на території лікарень, пропонують заборонити брати гроші з пацієнтів напряму.
В Україні пацієнти можуть чекати на безоплатне КТ або МРТ від шести до восьми місяців, хоча за гроші те саме дослідження доступне мало не наступного дня. У МОЗ та Національній службі здоров’я називають це штучними чергами, створеними для того, щоб змусити людей платити. За даними НСЗУ, за перший квартал 2026 року погашається лише 60% електронних направлень — решта пацієнтів змушена звертатися до приватних центрів або платити неофіційно в комунальних лікарнях.
Один із показових випадків — пацієнтка з Харкова Олена, яка після онкологічного діагнозу отримала направлення на КТ у приватну клініку за 11 тисяч гривень. Жінка знайшла варіант дешевше — за 8 тисяч, але навіть ця сума виявилася для неї непідйомною, довелося збирати гроші з допомогою друзів. Подібна ситуація у Кам’янському на Дніпропетровщині: родина пацієнтки за роки лікування заплатила за десяток обстежень, а на останнє КТ з контрастом лікарня запропонувала «пакетом» за 2 тисячі гривень, хоча офіційно запис за направленням там нібито не ведеться.
У МОЗ підготували законопроєкт, який має змінити правила гри. Головна пропозиція — приватні діагностичні центри, що розташовані на території комунальних лікарень, зобов’яжуть укладати договори з адміністрацією закладу. У такому разі розрахунок за дослідження пацієнта з електронним направленням братиме на себе лікарня, а бізнес отримуватиме кошти від лікарні, а не від хворого. Якщо ж приватник не погодиться на такі умови, він має звільнити приміщення закладу. Заступник міністра охорони здоров’я Євгеній Гончар пояснює: платити за пацієнта має саме лікарня за договором.
У НСЗУ наголошують, що наявні тарифи дозволяють покривати такі витрати: за діагностику кількох зон держава платить лікарні понад 6 тисяч гривень. Окремо у відомстві вимагають запровадити відкритий електронний запис у чергу, яку зможе переглядати кожен пацієнт. Приклад того, як це працює, демонструє Національний інститут раку в Києві: за рік там прибрали «живу» чергу на 8 місяців, розділили пацієнтів на потоки, найняли додаткових лікарів і збільшили їм зарплатню. Тепер заклад щодня обстежує близько 100 людей, а пацієнти забезпечені контрастною речовиною безкоштовно.
Якщо інші лікарні не перейдуть на прозору модель роботи до наступного року, вони можуть втратити договори з НСЗУ, а отже — і державне фінансування. Зміни не торкнуться приватних клінік, які працюють окремо від комунальних закладів. Таким чином МОЗ намагається усунути корупційну складову, коли апарати в лікарнях простоюють або «ламаються», а поряд успішно працює приватний томограф, що належить родичам керівництва.
