Морське перемир'я: чому Кремль навряд чи погодиться

Пропозиції України щодо морського перемир'я, передані через американську сторону, наштовхуються на складний комплекс мотивів російського керівництва. У Кремлі одночасно діють кілька логік — особиста, воєнна, економічна, передвиборча та міжнародна, і кожна з них нині працює проти розблокування моря.

Передвиборча логіка для Путіна є однією з найпростіших: до виборів йому невигідно йти на будь-які мирні угоди, окрім капітуляції України. Кампанія будується на гаслі «війна до перемоги», тому Кремль уникає переговорів. Водночас у російському суспільстві існує значний запит на нормалізацію, що за певних умов може змінити позицію. Особисто Путін, схоже, не бажає зупиняти війну до повної капітуляції України, а морська блокада є для нього інструментом тиску.

Воєнна та економічна логіки тісно переплетені. Росія частково може компенсувати зернову кризу через перенаправлення поставок на Балтику, Каспій та сухопутним коридором до Китаю, але це потребує значних державних компенсацій аграріям. Навіть за такого сценарію економіка РФ зазнає втрат, хоча масштаби поки неочевидні. Для України ж питання логістики є критичним: без відкриття Чорного моря вже в січні-березні можуть виникнути серйозні проблеми. Час, який був із 2022 року для будівництва сухих портів та євроколій, виявився втраченим.

Окремим чинником є підготовка Росії до мобілізації, яка, ймовірно, пройде без значних ексцесів. У російському суспільстві формується консенсус на кшталт «дамо Путіну останній шанс», що зменшує стимули Кремля до поступок. Крім того, Москва уважно стежитиме за тим, чи отримає Україна додаткові системи ППО — від кількості «Патріотів» залежатиме стратегічний розрахунок.

Міжнародна ситуація також не сприяє прогресу: тристоронній формат переговорів зайшов у глухий кут, де Росія не хоче, США не можуть, а Україна не має можливостей. Інших форматів поки не видно. Тож найближчим часом розблокування моря виглядає малоймовірним. Ключовими факторами, які могли б змінити ситуацію, є вплив економістів на Путіна та розширення кола переговорників, однак обидва поки що видаються віддаленою перспективою.