Операція «МоЛоЧКа»: 285 уражених суден РФ за десять тижнів — що це змінює

Про результати операції командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий як «Мадяр», повідомив 12 вересня. За його словами, за десять тижнів роботи вдалося уразити 285 плавзасобів тіньового флоту Росії в акваторіях Азовського та Чорного морів. Динаміку командувач розбив по місяцях: у липні — 206 одиниць плюс ще 9, у серпні — 54, а за перші одинадцять днів вересня — 16. Загальний рахунок операції відстежують на онлайн-табло СБС «ПІДРАХУЙКА».

Ключове в цих цифрах — не сама кількість уражених суден, а те, як вони змінюють логістику в регіоні. За оцінкою Бровді, Азовське море разом із Керченською протокою нині «стоять наглухо» для ворожих суден, а в північній і північно-східній частинах Чорного моря рух відбувається лише невеликими перебіжками. Якщо це справді так, ідеться не про точкові втрати, а про системне обмеження можливостей Росії перевозити вантажі морем у цьому регіоні.

Операція «МоЛоЧКа» стартувала на початку липня 2026 року, а її назва розшифровується як «Москва Ляже Через Крим». Ціль — тіньовий флот, який дозволяє Росії обходити міжнародні санкції під час транспортування нафти й газу. Логіка тут пряма: кожне судно з нафтою, що доходить до Босфору, приносить Москві гроші на фінансування війни, тому завдання екіпажів СБС — не допустити цього. Тобто удар по суднах — це насамперед удар по джерелах доходу бюджету агресора, а вже потім по конкретних одиницях флоту.

Для України та її партнерів такий підхід має практичний вимір. Санкції працюють лише тоді, коли їх неможливо обійти, і тіньовий флот був основним інструментом такого обходу. Якщо частину цього інструменту вибивають фізично, у Росії зростають витрати на страхування, перевалки й пошук нових суден, а отже — зменшується маржа від продажу нафти. Водночас блокування Азовського моря і Керченської протоки впливає на постачання самої окупованої території та угруповання військ на півдні.

Варто зберігати тверезість в оцінках. Наведені дані — це офіційна статистика СБС, яку поки не підтверджують незалежні спостерігачі, а поняття «уражено» охоплює різний ступінь пошкоджень. До того ж Росія намагатиметься компенсувати втрати: перекидати судна з інших акваторій, змінювати маршрути, посилювати охорону переходів. Тому питання не в тому, скільки суден уражено за десять тижнів, а в тому, чи вдасться утримувати тиск так, щоб противник не відновив логістику.

Підсумок: операція «МоЛоЧКа» перетворилася з серії атак на інструмент постійного тиску на морські доходи Росії. Якщо темпи уражень збережуться, а Чорне й Азовське моря залишаться небезпечними для тіньового флоту, це поступово звужуватиме фінансову базу війни — навіть попри те, що повністю зупинити російський експорт нафти морем ці удари самі по собі не здатні.