Місцеві медіа змінюють підхід: від новин до вирішення проблем громад

Перший етап проєкту ELMU, який реалізують Українська асоціація медіабізнесу спільно зі шведською компанією NIRAS та за фінансування Шведського Інституту, завершився конференцією у Києві. Шість відібраних редакцій протягом чотирьох місяців працювали не лише над створенням матеріалів, а й над розв'язанням конкретних проблем жителів своїх громад.

Наприклад, видання «Біляївка.City» з Одеської області виявило, що сімейні лікарі не приїжджають до людей у селах. Журналісти провели дослідження, організували круглий стіл за участю влади та медиків, після чого було вирішено організувати регулярні виїзди лікарів. Матеріали видання набрали понад 100 тисяч переглядів, а через краудфандинг вдалося зібрати 63,5 тисячі гривень.

Інтернет-видання «Вперед» з Роздільнянського району взялося за працевлаштування мешканців. Редакція організувала ярмарок вакансій, створила банк пропозицій роботи та допомогла знайти роботу п'ятьом людям, зокрема ветерану. «Звягель інфо» з Житомирщини займалося аварійними мостами: ініціювало толоки, зустрічі з владою та підприємцями, що дозволило відремонтувати переправу. «Путилівські відомості» з Сумщини, які працюють за 20 кілометрів від фронту, допомагали ветеранам адаптуватися до цивільного життя через лонгрид, круглі столи та майстер-класи з написання грантових заявок.

Газета «Сільське життя» з Кіровоградщини зайнялася впорядкуванням кладовищ, де було багато занедбаних могил. Редакція об'єднала родини загиблих, владу та активістів, що призвело до створення алеї пам'яті, встановлення гучномовця для хвилини мовчання та музейної кімнати. Аудиторія видання зросла на 43%, а матеріали набрали 2,3 мільйона переглядів. «Златокрай» і «Золотоноша.City» з Черкащини працювали над облаштуванням парку Шевченка, що дозволило місту отримати грант на кінотеатр, а рекламодавець оплатив лавки.

Президент УАМБ Олексій Погорелов зазначає, що такі проєкти допомагають редакціям продемонструвати свою цінність для громади та налагодити стосунки з аудиторією. Він наголошує, що медіа мають диверсифікувати доходи, і ключовим джерелом має стати сама громада, яка платитиме за конкретний корисний результат. На наступний етап проєкту вже подано 50 заявок від редакцій, з яких відберуть шість переможців, кожен отримає грант у 125 тисяч гривень.

Підсумовуючи, можна сказати, що місцеві медіа України перебувають у пошуку нової моделі існування. Концепція практичної корисності, коли видання стає не лише джерелом інформації, а й реальним інструментом змін у громаді, може стати ключем до їхнього виживання та розвитку.