«Важлива пам'ять, а не походження»: як польський волонтер 40 років рятує надгробки в Україні

Польське товариство «Магурич» уже 40 років відновлює занедбані цвинтарі в Польщі та Україні. Його засновник Шимон Моджеєвський пояснює: для нього не має значення, чий це пам'ятник — важливо зберегти пам'ять про людей.
Шимон Моджеєвський заснував громадську організацію «Магурич», яка вже чотири десятиліття реставрує надгробки, що залишилися без догляду. За цей час волонтери працювали на 106 українських цвинтарях у Польщі, де відновили 2224 пам'ятники. В Україні першу роботу виконали у 2007 році в Дрогобичі, відтоді — приблизно на 16 похованнях, зокрема на Львівщині та Хмельниччині. Найстаріший із відновлених українських надгробків датований 1668 роком.
«Багато людей думають: якщо ми тут працюємо, то відновлюємо лише польські надгробки. Але це не так. Для мене найважливіша річ — пам'ять. У Польщі ми відновлюємо українські надгробки на українських цвинтарях, тому що вони залишилися без опікунів. Тут те саме: залишилися польські або польсько-українські цвинтарі, які втратили своїх опікунів. Немає значення, польські це надгробки чи українські. Важливо, що вони залишилися без людей, які про них піклуються», — пояснює волонтер.
Шостий рік поспіль «Магурич» працює на цвинтарі в селі Заклад на Львівщині, поруч із колишнім закладом для сиріт і бідних, заснованим графом Станіславом Скарбеком. У заповіті він наказав, щоб маєток служив закладу «до кінця світу», але 1939 року радянська влада ліквідувала його, розмістивши там спершу Народний комісаріат внутрішніх справ, а згодом — психіатричну лікарню. Коли волонтери починали, на кладовищі стояв лише один надгробок, тепер — 63, ще близько 25 потребують відновлення. Частину пам'ятників хтось навмисно розтрощив, тож доводиться шукати фрагменти, як-от чотириметровий хрест, зібраний із семи частин.
Робота триває щодня по 10–12 годин: елементи відкопують, чистять, обробляють розчином від моху, склеюють і встановлюють на новий фундамент. Окремий напрям — встановлення імен похованих через архівні документи та пошук старих світлин, які допомогли б точно відтворити первісний вигляд пам'ятників. Фінансує проєкти Міністерство культури Польщі, але багато допомагає місцева влада — зокрема, Тростянецька громада привозить камінь і воду.
За 19 років роботи в Україні через проєкти «Магурича» пройшли сотні волонтерів, багато з яких пізніше пішли на фронт, четверо загинули. Сам Моджеєвський регулярно збирає гроші для ЗСУ. За 40 років товариство відновило понад 3300 надгробків і придорожніх хрестів — за підрахунками засновника, у комерційному замірі це коштувало б близько 10 мільйонів злотих. Він наголошує: подібних цвинтарів в Україні дуже багато, тож «це робота без кінця».
Волонтерка Ольга Гучко з Жидачева, яка працює з «Магуричем» кілька років, каже: «На багатьох старих надгробках є карбування: „Колись ми були такими як ви, а тепер ви будете такими як ми“. Ці пам'ятники після нашої реставрації простоять ще кілька десятиліть. Це наша спільна історія, яку ми повинні зберегти».
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- На Рівненщині неповнолітня без прав збила 14-річну дівчину
- Коридор затемнень у серпні: чому цей тиждень може стати визначальним
- Сеул хоче замінити перемир'я мирним договором з КНДР
- Після смерті тіло не зникає миттєво: що відбувається з організмом
- Обстріли Чернігівщини: під ударом 11 сіл у чотирьох громадах







