Р РадикалГоловні новини України

На Львівщині попрощаються з п'ятьма захисниками, двоє з яких вважалися зниклими

·210 слівредакція
На Львівщині попрощаються з п'ятьма захисниками, двоє з яких вважалися зниклими

Сьогодні, 4 вересня, Львівщина прощається з п'ятьма військовослужбовцями, які загинули в боях проти російських окупантів. Двоє з них понад два роки вважалися зниклими безвісти.

За даними Львівської обласної військової адміністрації, церемонії прощання відбудуться в різних громадах області. Серед загиблих — бійці з Самбірської, Журавненської, Жидачівської, Ходорівської, Радехівської та Сокальської громад.

31-річний Юрій Ковток із села Дубрівка Самбірської громади служив водієм-електриком мінометної батареї 2-го штурмового батальйону військової частини А4638. Він загинув 29 серпня поблизу населеного пункту Нижче Солоне Ізюмського району Харківської області.

Богдан Опришко народився в селі Любша Журавненської громади, згодом родина переїхала до Заболотівців у Жидачівській громаді. Чоловік був старшим стрільцем-оператором 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А4220. Два роки вважався зниклим безвісти, однак пізніше стало відомо, що він загинув 13 серпня 2024 року поблизу Воздвиженки на Донеччині. Захисникові було 43 роки.

51-річний Андрій Коваль із Ходорова служив стрільцем у військовій частині 4114 Нацгвардії України. Він загинув 25 серпня під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Богдан Дмитрук із Радехова був радіотелефоністом радіостанції групи інженерного забезпечення. Понад два роки про нього не було звісток, і лише нещодавно ДНК-експертиза підтвердила його смерть. Олександр Трубаков із села Поториця Сокальської громади вважався зниклим безвісти понад три роки. Як з'ясувалося, він загинув ще 14 березня 2023 року під час виконання бойового завдання біля Новомихайлівки Донецької області. Йому було 48 років.

Ці втрати знову нагадують, що війна триває, і родини захисників часто роками чекають на підтвердження загибелі своїх близьких. Кожне таке прощання — це не лише біль для рідних, а й нагадування суспільству про ціну, яку Україна платить за свободу.

Читайте також