На Кіровоградщині провели в останню путь п'ятьох військових

У Благовіщенській громаді провели в останню путь Максима Вівіровського та Яна Перканюка. Максиму було 32 роки. Він народився в селі Лозувата, згодом родина переїхала до Благовіщенського. Чоловік закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ, працював у поліції, а в травні 2025 року мобілізувався. Він був капітаном поліції та інспектором батальйону особливого призначення. Загинув 5 вересня на Донеччині, поблизу селища Олексієво-Дружківка.

Яну Перканюку було лише 24 роки. Він народився в селі Шамраєве, у багатодітній родині. У захисника залишилися троє дітей — донька та двоє синів. На службу Ян став у березні 2025 року. Понад рік його вважали зниклим безвісти, поки рідні не отримали підтвердження загибелі. Він загинув 1 травня 2025 року біля села Новоолександрівка на Покровському напрямку.

Із Соколівської громади провели в останню путь 20-річного Валерія Невідомського. Він народився в Бахмуті, а після початку повномасштабного вторгнення разом із родиною переїхав на Кіровоградщину. Хлопець долучився до Збройних сил у червні 2024 року, служив водієм штурмового взводу. Загинув 29 жовтня 2024 року в Курській області Росії. Тривалий час вважався зниклим безвісти.

44-річний Володимир Гудим із Новоукраїнки народився в Кропивницькому, працював будівельником. Його мобілізували в червні 2024 року, він служив у десантно-штурмових військах. У серпні 2024 року зник безвісти на території Курської області, і лише нещодавно рідні отримали підтвердження, що він загинув 12 серпня 2024 року. У Володимира залишилися дружина та донька. Його поховали на Алеї Героїв у Новоукраїнці.

Олександр Новокщонов із Петрівської громади народився 1985 року в Росії, але з дитинства жив в Україні. Він мав досвід служби в зоні АТО з 2015 по 2018 рік, а в березні був призваний до лав Збройних сил. Служив інспектором прикордонної служби. Загинув 4 вересня в селищі Нове на Донеччині. У нього залишилися батьки, дружина, діти та брати. Поховали захисника в селі Рядове.

Усі п'ятеро військових віддали життя за Україну, виконуючи бойові завдання на найгарячіших напрямках. Їхні родини отримали підтвердження загибелі часто лише через тривалий час після зникнення безвісти.