Кравченко підписав підозру Кривоносу: що стоїть за конфліктом ГПУ, НАБУ і САП

Про підписання підозри Кравченко повідомив у відеозверненні. За його словами, справа «Карфаген» мала на меті заволодіти матеріалами кримінальних проваджень в Офісі генпрокурора щодо керівників і працівників НАБУ та САП, а частину цих матеріалів «викрали».

«Щоб не бути голоснівним, опираючись на зібрану доказову базу, я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Я підозрюю його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні», — заявив він. Друга підозра стосується людини, близької до керівника САП Олександра Клименка: йдеться про вплив на голову Вищого антикорупційного суду, пропозицію неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації. Саме цим Кравченко пояснює обшуки, які напередодні провели в Офісі генпрокурора.

За версією Кравченка, раніше ухваленню цих рішень заважали «політично» — з боку президента Володимира Зеленського, а також самих представників НАБУ і САП, які, за його словами, пропонували недоторканість в обмін на відмову від підозри. «Я обіцяв не бути політично зручним, і не відмовлятися від рішення, якого вимагають закон і докази. Я знаю, що окрім мене цього ніхто б не зробив, тому я готовий до всіх політично-медійних наслідків. Але ці підозри вже підписано», — сказав генпрокурор. Він також порадив Кривоносу та Клименку подати у відставку, а метою операції НАБУ і САП назвав спробу зупинити його як «прямого політичного опонента» та людини, яка могла перешкодити обранню потрібного нового керівника антикорупційної прокуратури.

Ці події розгортаються на тлі справи «Карфаген», про яку стало відомо 4 вересня. Тоді НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолював співробітник Офісу генпрокурора — начальник кібердепартаменту ОГП Сергій Кропива. Його затримали. За версією правоохоронців, посадовець міг бути причетним до «кришування» мережі шахрайських кол-центрів і до легалізації майна. Слідство стверджує, що угруповання виникло в середині 2025 року із залученням чинних прокурорів та близьких до них неофіційних осіб; учасники нібито запровадили побори за безперешкодну роботу кол-центрів, які масово ошукували українців та іноземців. НАБУ повідомило про викриття п'яти осіб у межах провадження, а антикорупційники не виключали причетності до схеми самого генпрокурора. 7 вересня, після скандалу, Кравченко подав заяву про відставку.

Для громадян цей конфлікт важливий насамперед тим, як він впливає на довіру до інституцій, покликаних боротися з корупцією. Публічний обмін звинуваченнями між керівниками ГПУ, НАБУ та САП ускладнює оцінку того, де справді є докази, а де — боротьба за вплив. Водночас обидві сторони заявляють про готовність відстоювати свою позицію, тож ключовим питанням залишається, чи будуть підозри доведені в суді й чи збережуть антикорупційні органи свою самостійність після зміни керівництва прокуратури.