Генпрокурор Кравченко виїхав за кордон: що відомо і що це означає

За твердженням Центру протидії корупції, генеральний прокурор України Руслан Кравченко підписав повідомлення про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. У ЦПК це пов'язують із виїздом посадовця за кордон: за версією організації, підписання підозри відбулося в обмін на таку можливість.

Згідно з повідомленням ЦПК, перед виїздом Кравченко записав відеозвернення, у якому йшлося про нібито вчинення злочинів директором НАБУ та близькою особою до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. За інформацією центру, генпрокурор перетнув кордон у ніч на понеділок.

Журналіст Михайло Ткач, посилаючись на джерела в правоохоронних органах, повідомив, що Кравченко перетнув кордон о 2:38 ночі на службовому автомобілі. Офіційного підтвердження цієї інформації станом на момент публікації немає.

Контекст події виходить за межі кадрового рішення. Ідеться про одночасний конфлікт між керівництвом Генпрокуратури та антикорупційними органами — НАБУ і САП, які за законом мають бути максимально захищеними від політичного впливу. Якщо інформація про підозру директору НАБУ підтвердиться, це означатиме прямий удар по інституційній незалежності антикорупційної вертикалі. А виїзд генпрокурора за кордон після такого кроку ставить під сумнів саму можливість притягнення його до відповідальності в межах країни.

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що в генерального прокурора є лише один шлях — звільнення з посади, і закликав Верховну Раду ухвалити відповідне рішення. Це формулювання фактично визнає, що посадовець уже не може виконувати свої обов'язки, незалежно від того, як розвиватимуться події далі.

Що це означає для країни. По-перше, під питанням опиняється легітимність рішень, ухвалених Генпрокуратурою в останні дні, зокрема самої підозри директору НАБУ. По-друге, виникає інституційна прогалина: виконувати обов'язки генпрокурора доведеться комусь із заступників, і саме від цієї людини залежатиме, чи будуть переглянуті спірні рішення. По-третє, для міжнародних партнерів, які роками вимагали зміцнення антикорупційних інституцій, ситуація є серйозним тестом — і на готовність Києва захищати ці органи, і на спроможність правоохоронної системи діяти за однаковими правилами для всіх.

Підсумок: поки що маємо заяви ЦПК і журналістські джерела без офіційного підтвердження. Але навіть на цьому етапі зрозуміло, що йдеться не про одну відставку, а про перевірку всієї конструкції антикорупційних органів на міцність. Ключові питання найближчих днів — хто очолить Генпрокуратуру, чи буде скасовано підозру директору НАБУ і чи повернеться Кравченко в Україну, щоб відповідати за свої дії.