FPV-дрони стали головною загрозою для Харкова: що змінилося
У липні російські війська атакували Харків 109 разів, причому майже половина ударів припала на FPV-дрони. Міський голова Ігор Терехов наголошує, що це принципово інший рівень загрози, адже такі дрони діють раптово і вражають навіть цивільні об'єкти.
За даними міської влади, з 109 атак 51 була здійснена FPV-дронами: 45 влучань із детонацією та ще шість без вибуху. Терехов зазначає, що тепер у середньому кожен другий удар по місту припадає саме на цей тип озброєння.
Головна небезпека FPV-дронів — у їхній тактиці. Вони летять низько, можуть керуватися через оптоволокно, з'являються раптово й полюють на нерухомі об'єкти, цивільні автомобілі під час руху, вантажівки, хлібовози та машини, що розвозять воду. Окремо дрони б'ють по автозаправних станціях і паливних колонках.
Терехов пояснив, що місто працює над протидією спільно з військовими та обласною військовою адміністрацією. Саме військові визначають, де і які засоби можуть бути ефективними, оскільки універсального рішення проти FPV-дронів не існує. Антидронові сітки можуть допомогти в одному випадку, але не захищають від усього спектра озброєння — реактивних дронів, ракет чи керованих авіабомб.
Окрім FPV, у липні ворог застосував проти Харкова керовані авіабомби, реактивні та звичайні "Шахеди", "Італмаси", "Молнії", "Бандеролі", РСЗВ "Торнадо-С" та інші засоби ураження. Унаслідок атак постраждали 217 харків'ян, зокрема 24 дітей; восьмеро людей загинули, серед них одна дитина. Удари припали на житлові райони, лікарні, школи, цивільні підприємства, адміністративні та комерційні будівлі. Пошкоджено міський транспорт, дороги, електромережі, газопроводи, залізничну й енергетичну інфраструктуру, АЗС та приватні автомобілі.
Ситуація в Харкові демонструє, що війна дедалі більше набуває характеру постійного дронового тиску на цивільне населення. Адаптація до нової тактики ворога потребує не лише технічних рішень, а й координації між містом, військовими та обласною владою.
Читайте також
