Формула 60/40: чи рятує вона інвесторів від криз

Класична стратегія інвестування «60/40» знову під тиском: акції залежать від буму штучного інтелекту, а дохідність облігацій — від інфляції та боргів. Розбираємо, чи варто й далі покладатися на цю формулу.
Класичний інвестиційний портфель, який на 60% складається з акцій і на 40% з облігацій, десятиліттями вважався еталоном збалансованості. Акції дають зростання, а облігації — стабільність. Однак нинішня ситуація ставить під сумнів ефективність такої диверсифікації.
Історично формула «60/40» демонструвала стійкість: під час кризи 2008 року індекс S&P 500 впав на 37%, тоді як збалансований портфель — лише на 14%. Але у 2020-му, коли центробанки залили ринки грошима, акції зростали стрімко, а облігації приносили менше 1% річних, а то й зовсім мали від'ємну дохідність. Тобто «40» практично не заробляла.
Сьогодні дохідність десятирічних американських держоблігацій перевищує 4% — це більше, ніж по українських доларових ОВДП, що виглядає парадоксально з огляду на різницю в кредитних рейтингах. Проте висока дохідність облігацій значною мірою спричинена інфляцією та фіскальними проблемами, а ринок акцій зараз повністю залежить від розвитку штучного інтелекту. Це нівелює переваги диверсифікації: і «60», і «40» опиняються під тиском одних і тих самих чинників.
Федеральна резервна система США на останньому засіданні залишила ставку без змін, хоча три з дванадцяти голосуючих виступали за підвищення. На наступному засіданні у вересні ймовірність підняття ставки до 3,75–4% перевищує 65%. Це означає, що короткострокові облігації й далі даватимуть понад 4% річних із мінімальним ризиком. Довгострокові ж папери залежать від інфляційних очікувань, дефіциту бюджету та нових емісій — зокрема, для фінансування AI-проєктів. Усе це штовхає дохідність угору, і розвороту найближчим часом не передбачається.
В Україні Нацбанк несподівано підвищив облікову ставку до 15,5%, пояснивши це посиленням фундаментального цінового тиску та пришвидшенням інфляції. Це рішення виглядає суперечливим на тлі закликів регулятора до активного кредитування, але зрозумілим: інфляція зростає, тиск на гривню посилюється. У липні НБУ активно проводив валютні інтервенції, обсяг яких став третім за п'ять років. Тепер ставку підняли, щоб стримати потік гривні на валютний ринок. Чи підвищить Мінфін дохідність ОВДП — питання відкрите, але зниження точно не варто очікувати.
Підсумовуючи: привабливість облігацій збережеться, але покладатися на формулу «60/40» як на універсальний захист не варто. Якщо AI не виправдає очікувань, постраждають корпоративні облігації, особливо технологічних компаній. Державні папери можуть пом'якшити удар, але головний ризик — борг, обсяги якого у світі стрімко зростають. Залишається сподіватися, що всі проблеми не трапляться одночасно.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Наркозбут через кафе: у Дніпрі ліквідували схему на мільйони
- Навчання рятувальників УЧХ: як готують до реагування на надзвичайні ситуації
- Дзвінок Венса Зеленському: що означає раптова ініціатива США
- У Запорізькій області обмежили рух вантажівок через спеку: що відомо
- Як «Бітлз» експериментували зі звуком: історія альбому «Revolver»




