«Маленька катастрофа»: Флеш пояснив, чим загрожує Україні російська супутникова система «Рассвєт»

Про перспективу російської низькоорбітальної системи «Рассвєт» висловився радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій (Флеш) Бескрестнов. За його словами, невдачі з виведенням апаратів на орбіту не варто сприймати як остаточну відмову від проєкту: російські фахівці, ймовірно, доопрацюють двигуни, після чого супутники все ж опиняться на потрібних орбітах.

«Я бачу, що багатьох заспокоїли невдачі росії з виведенням супутників "Рассвет" на орбіту. Я впевнений, що вони доопрацюють двигуни, і супутники вийдуть на потрібні орбіти. Росія це космічна держава, і цілком імовірно, що якась ракета "Ангара" одним запуском "неочікувано" виведе на орбіту половину супутникового угруповання "Рассвет"», — зазначив він. Наслідком, за словами Бескрестнова, стане можливість керувати «Шахедами» та ракетами через супутниковий зв'язок. «Це буде велика проблема для нас. Ні, це навіть не проблема, це буде маленька катастрофа», — наголосив радник.

Окремо він звернув увагу на труднощі, з якими Україна вже стикається в радіоелектронній боротьбі. Йдеться про Mesh-зв'язок, який ворог застосовує у своїх дронах і який нині складно ефективно придушувати. «Зараз ми маємо проблему з РЕБ проти МЕШ. Рік ніхто не займався цім питанням. Потім так само буде з "Рассветом". Усі будуть дивуватися — "як же так сталося", хтось скаже, а чого Флеш мовчав. Я не мовчу, так само як з МЕШ було, так і з Рассветом я буквально кричу про загрозу», — пояснив він. На думку Бескрестнова, до моменту появи цих супутників в України має бути розроблена система РЕБ, причому не лише розроблена: нею треба закрити всі ключові об'єкти інфраструктури. «І говорю одразу, все це не буде дешево і швидко», — підсумував радник.

Контекст для цих попереджень дає сама історія проєкту. Систему «Рассвєт» розробляє компанія «Бюро 1440», що входить до «ІКС Холдинг». Апарати працюють на низькій навколоземній орбіті в Ku- та Ka-діапазонах і забезпечують широкосмуговий зв'язок зі швидкістю до 1 Гбіт/с та затримкою до 70 мілісекунд. Офіційно вона має цивільне призначення — зв'язок із літаками та суднами, проте фактично може використовуватися для планування й реалізації ударів по Україні. На початку осені друга партія супутників не змогла вийти на оптимальну висоту, і, за оцінками аналітиків Інституту вивчення війни, частина з них почала сходити з орбіти. Активізація росіян у цьому напрямі припала на період після успішного блокування використання Starlink на лінії фронту, що ускладнило завдання ударів: наявні технології мають обмежену дальність і перехоплюються або глушаться силами оборони України.

Якщо мережу вдасться розгорнути, військові зможуть керувати безпілотниками, ракетами та безекіпажними катерами поза прямою видимістю — передавати відео, коригувати маршрути й змінювати цілі в польоті. Система також здатна прискорити обмін розвідувальною інформацією та координацію дій на полі бою. Доступ із землі передбачається з абонентського терміналу, а серед потенційно придатних для технології апаратів називають важкі ударні та розвідувальні БПЛА, зокрема дрони сімейства «Герань»/«Шахед». Росія щомісяця виготовляє тисячі ударних дронів типу Герань-2, а потужності для випуску реактивних «Гераней-4» та «Гераней-5» оцінюють у 500 апаратів на місяць.

Отже, ключове питання не в тому, чи вдасться Росії подолати технічні невдачі, а в тому, наскільки швидко Україна встигне підготувати відповідь. Якщо супутникове угруповання запрацює раніше за систему РЕБ, яка закриє критичну інфраструктуру, перевага противника у керуванні ударами може стати відчутною. Саме тому попередження Бескрестнова варто читати як заклик до завчасних рішень, а не як прогноз неминучого програшу.