Фламінго на Одещині: чому птахи повертаються, але не можуть вивести потомство

Рожеві фламінго на Тузлівських лиманах — явище для України нетипове, але вже майже звичне. За словами керівника науково-дослідного відділу НПП «Тузлівські лимани» Івана Русєва, цей вид має широкий ареал, тож точно встановити, звідки прилітають птахи, складно. Науковець припускає, що у 2021 році вони могли прибути з Туреччини, де на озері Туз через посуху та надмірний забір води сталася екологічна катастрофа — водойма майже висохла, загинула значна кількість молодих птахів, а дорослі рушили шукати нові місця.

До 2021 року фламінго на Тузлівських лиманах фіксували лише поодинці та в різні пори року, окремих особин помічали біля Криму та на Сиваші. У 2021-му вчені вперше зафіксували тут велику зграю — 67 птахів. Їх приваблює доступна кормова база: дрібні водорості, рачки артемії та личинки комах, зокрема мотиль. Деякі з цих організмів містять бета-каротин, який і надає птахам характерного рожевого забарвлення.

Повномасштабна війна змінила поведінку фламінго. «У 2022 році вони планували, я так вважаю, гніздуватися, але масштабна війна зруйнувала їхні плани. Їх тоді було близько 550 птахів. У 2023 році вони теж намагалися, шукали різні варіанти. Їм вдалося знайти більш-менш безпечне місце і вивести потомство — близько 200 пташенят», — розповів Русєв. Втім, у 2024, 2025 та 2026 роках птахи прилітали різними за чисельністю зграями, намагалися формувати колонії, але закріпитися не змогли. Зазвичай вони перебувають на лиманах із квітня до жовтня.

Головна причина невдач — постійний вплив війни. Через польоти «Шахедів» та інших безпілотників фламінго лякаються і залишають гнізда. У ці моменти до колоній прилітають великі морські мартини, які руйнують гнізда та поїдають яйця. Еколог наголошує: проблема не в самих мартинах — вони поводяться природно. Проблема в тому, що через шум і вибухи фламінго змушені значно частіше залишати кладки. «Сильний шум змушує фламінго злітати з гнізд. Іноді над територією лиманів протягом одного дня пролітає по 10–20 "Шахедів", і це створює для них постійний стрес. Усі птахи чутливі до шуму, але особливо фламінго та пелікани — вони лякаються й відлітають. Минулого року на Тузлівських лиманах перебувало близько 1800 фламінго. Через обстріли вони орієнтовно на два тижні перемістилися до Румунії, а потім повернулося близько 2800 особин. Згодом вони знову зникли, бо в період розмноження стають ще більш чутливими до шуму», — каже Русєв.

Стрес у птахів — це фізіологічна й поведінкова реакція на загрозу, а не «переживання» невдачі, як у людини. Але наслідки цілком реальні: якщо птахи не можуть затриматися на території на кілька тижнів, вони вирушають далі знесиленими, не знаходять достатньо їжі та прилітають до місця гніздування слабкими, не здатними відкласти звичну кількість яєць. Науковці поки не можуть точно сказати, скільки часу тривають наслідки такого стресу, а значна частина природних територій через окупацію недоступна для моніторингу.

Попри це, фламінго продовжують повертатися. За словами Русєва, серед птахів була 22-річна самка, закільцьована в Іспанії, яка у 2025 році дала потомство в Україні. Із 200 пташенят, що з’явилися того року, вдалося закільцювати 18 — згодом їх фіксували в Румунії, Болгарії, Іспанії та Італії, де вони зимують. Для фламінго такі далекі мандри — природна поведінка: коли популяція зростає, молоді особини шукають нові території через конкуренцію за їжу та місця для гніздування.

Фламінго — соціальні птахи, які живуть великими колоніями і можуть жити щонайменше 30 років. Вони полохливі та будують незвичайні гнізда, схожі на перевернуте відро, з мулу, мушель і піску — це захищає яйце від підйому води на мілководді. Зазвичай відкладають одне-два яйця. Пташенят батьки годують особливим «молочком» — червонуватою речовиною із залози в горлі, схожою на рідке пюре. Дзьоб фламінго працює як фільтр: птах занурює його у воду, набирає мул і дрібні організми, вода проходить крізь фільтрувальні структури, а поживні частинки залишаються.

Отже, майбутнє колонії фламінго на Одещині залежить не лише від природи, а й від безпекової ситуації. Поки шум війни не стихне, птахи навряд чи зможуть стабільно гніздуватися, хоч і продовжують обирати Тузлівські лимани своїм тимчасовим домом.