Енергетичне перемир'я: Україна готова, але чекає конкретики від Росії

Україна не лише підтримує ідею енергетичного перемир'я, а й сама пропонувала його протягом тривалого часу. Про це на брифінгу сказав речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий. За його словами, таке припинення вогню має бути чесним і справедливим та охоплювати всі необхідні сфери.

«Якщо росіяни готові серйозно теж на це, то нехай надають списки об'єктів, нехай уточнюють деталі. Ми чекаємо на це», — наголосив Тихий. Він додав, що щодо українських енергетичних об'єктів хотілося б домогтися умов, за яких по жодному з них не застосовувалася б жодна зброя. Про це, за словами речника, говорив і президент України, тож тепер Київ очікує, щоб російська сторона пояснила своє бачення.

Над досягненням домовленості працюють США та інші країни. Тихий висловив сподівання, що Росія також зацікавлена в такому перемир'ї. Водночас він зазначив, що нової інформації про можливі тристоронні переговори наразі немає — є лише ті самі сигнали про загальну готовність до нового раунду, які лунали й раніше. Україна, за його словами, ніколи не стояла на заваді таким перемовинам.

Речник МЗС нагадав позицію Києва: найефективнішою була б зустріч на рівні лідерів, адже в Росії рішення про війну і мир ухвалює одна людина — Володимир Путін. «Якби відбулася зустріч на рівні лідерів, то Україна готова до будь-яких майданчиків, будь-яких нейтральних країн, але звісно, що це не Росія і не Білорусь», — сказав Тихий. На його думку, така зустріч могла б принести результати й покласти край війні, яку давно потрібно припинити.

Контекст цих заяв — складна дипломатична гра навколо ударів по енергетиці. Раніше видання Forbes писало, що паливна криза вийшла за межі Росії та спричинила зростання цін на дизель у США, після чого президент Дональд Трамп публічно закликав Володимира Зеленського та Україну припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. Він також закликав Росію зупинити удари по українській енергетичній інфраструктурі. 14 вересня Трамп заявив у соцмережах, що Київ і Москва домовилися про взаємне припинення ударів по об'єктах енергетики, проте українські посадовці відповіли, що їм про таку угоду нічого не відомо, а Зеленський сказав, що «не впевнений», чи дотримається її Росія.

Сам президент України заявляв, що Київ запропонував партнерам забезпечити домовленість із Росією, яка зупинить знищення критичної інфраструктури. На його переконання, продовольство, енергетика та інші елементи базового гарантування життя мають бути під захистом, адже російські удари спрямовані передусім проти них. Він нагадав, що щодня мішенями стають українські об'єкти енергетики, портова інфраструктура, логістика, навіть склади з продовольством і фармацевтикою, і висловив невпевненість у тому, що Росія має бажання дотримуватися будь-яких домовленостей.

Отже, Київ демонструє відкритість до енергетичного перемир'я, але перекладає тягар конкретики на Москву. Чи буде цей крок реальним зрушенням до деескалації, залежить від того, наскільки серйозно російська сторона готова говорити про списки об'єктів і механізми контролю. Для українців це питання не абстрактне: від стабільності енергосистеми залежить тепло й світло в домівках узимку.