Менше корів, вищі витрати: що відбувається з домашньою молочкою на луцькому ринку

Кількість господарств, які тримають корів, помітно скорочується. Одна з продавчинь розповіла, що на все село нині припадає лише близько десяти корів, хоча сама вона утримує чотири. «365 днів роботи треба робити», — пояснила жінка, описуючи щоденні клопоти з худобою. Улітку до цього додаються випасання, заготівля сіна та інших кормів, а за однією з корів доводиться ходити близько 1,5 кілометра. Узимку частину роботи замінює годівля заготовленими кормами, проте надої знижуються.

Витрати на утримання худоби зростають, тоді як ціни на готову продукцію майже не змінювалися протягом літа. Лише заготівля сіна для однієї корови, за словами однієї з продавчинь, обійшлася у 17 тисяч гривень. На ринку домашнє молоко нині коштує близько 40–50 гривень за літр, кілограм сиру — приблизно 120–140 гривень, а сметана — 130–140 гривень за літр, тоді як сепараторна сягає 260 гривень за літр.

Для самих господарств економіка виглядає значно гірше. Молоко приймають приблизно по 9 гривень за літр, і за такої ціни, на думку продавчинь, тримати корову невигідно, адже корми та інші витрати дорожчають. Додатковий тиск створює погода: цьогоріч через нестачу дощів пасовища вигоріли, тож за худобою доводиться ходити далі.

Попит на домашню молочну продукцію є, але він нестабільний. Буває, що товар вдається продати швидко, а інколи молоко, сир чи сметану доводиться везти додому. Це означає, що покупці на ринку ще можуть знайти домашню продукцію, але її пропозиція поступово звужується.

Скорочення поголів’я корів у селах — це не лише історія про окремий ринок. Це сигнал про те, що дрібне молочне господарство стає все менш життєздатним: праця залишається щоденною, витрати зростають, а закупівельні ціни не покривають зусиль. Якщо тенденція збережеться, домашньої молочної продукції на ринках стане менше, а її ціна для покупців може зрости — навіть попри те, що сьогодні продавці утримують її на тому самому рівні.