ДЕСС оновила перелік критично важливих релігійних організацій: УПЦ МП до нього не увійшла

Це рішення має цілком практичний вимір. Статус критично важливої організації дає право на бронювання працівників від мобілізації. Відтак священнослужителі та співробітники структур УПЦ МП більше не можуть розраховувати на відстрочку через механізми ДЕСС. У відомстві окремо уточнили: якщо релігійна громада мала бронювання, чинне до 9 жовтня 2026 року, але з нового переліку вибула, це право втрачається, а вже надані відстрочки анулюються.

Показовою є ситуація на Тернопільщині. Там і досі діють понад 80 громад УПЦ МП, серед них — Почаївська Свято-Успенська лавра. Жодна з цих громад не отримала статусу критично важливої. Водночас сама Тернопільська область опинилася серед лідерів за кількістю організацій, що потрапили до реєстру: 1104 юридичні особи, другий результат у країні. Більше лише на Львівщині — 1770, а третю позицію посідає Івано-Франківська область із 942 організаціями.

Основу затвердженого списку складають громади Православної Церкви України, Української Греко-Католицької Церкви та Римсько-Католицької Церкви. Тобто йдеться не про вибірковість щодо релігії як такої, а про конкретний критерій: держава визначила, які організації вважає настільки потрібними для функціонування країни в умовах війни, що їхніх працівників варто залишити на місцях.

Що це означає для людей і країни. Для парафіян і священнослужителів УПЦ МП це прямий наслідок — кадровий ресурс цих структур тепер підпадає під загальні правила мобілізації. Для решти релігійних громад збереження в реєстрі означає стабільність персоналу й можливість далі виконувати свою роботу. На рівні країни рішення закріплює вже наявний курс: державна підтримка в особливий період розподіляється за чітко визначеним переліком, а не за загальним принципом. Оскільки список оновлюваний, цілком імовірно, що надалі до нього вноситимуть зміни — як щодо окремих громад, так і щодо самих критеріїв оцінки.