Злодій використав ChatGPT для пошуку адреси жертви через селфі

Інцидент став першим задокументованим випадком, коли чат-бот застосували для підготовки крадіжки, а не для її розслідування. Зловмисник не зламував акаунти й не користувався послугами детектива: він лише проаналізував відкриті матеріали.

Механізм злочину був простим. Спочатку злодій знайшов публічну сторінку жертви в Instagram і завантажив кілька фотографій у ChatGPT із проханням вивчити довкілля. Модель розпізнала на задньому плані вивіски, архітектурні особливості, номери будинків і рослинність. Цих орієнтирів виявилося достатньо, щоб звузити пошук до конкретної вулиці. Далі фігурант звірив отримані дані з картами Google і встановив точне місце помешкання, після чого викрав коштовності.

Для українських користувачів соцмереж цей випадок є сигналом, що публічний профіль більше не гарантує анонімності. Сучасні ШІ-моделі здатні аналізувати не лише геометки, а й архітектуру, брендинг, тіні та ракурс, що дозволяє визначити локацію навіть без метаданих. Серія побутових світлин може надати достатньо контексту для деанонімізації автора. Окремим ризиком є демонстрація дорогих речей, які перетворюють сторінку на каталог потенційної здобичі.

OpenAI у своїх умовах використання забороняє застосування ChatGPT для відстеження людей, однак технічні механізми блокування таких запитів компанія публічно не розкриває. Тож відповідальність за приватність нині значною мірою лежить на самому користувачеві: варто обмежити доступ до акаунта й уникати публікації фото, які можуть вказати на місце проживання.