Бездомність в Україні: чому проблема непомітна та що з цим робити

Відома американська блогерка Лора Лумер, відвідуючи Україну, очікувала побачити багато людей без житла, адже війна змусила мільйони покинути домівки. Проте на вулицях вона не помітила жодної бездомної людини. Як пояснюють у благодійній організації «Деполь Україна», це не випадковість: сьогодні бездомні часто не відрізняються від пересічних громадян.

За даними дослідження «Деполь Україна», 46% бездомних втратили житло саме через військові дії та окупацію. Загальна кількість людей без даху над головою в Україні сягає близько мільйона, за оцінками Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України. Водночас Міністерство соціальної політики офіційно фіксує лише 12,5 тисячі таких осіб, що свідчить про невідповідність державного обліку реальній ситуації.

Особливу тривогу викликає те, що 40% бездомних — це внутрішньо переміщені особи, які опинилися на вулиці або в притулках, а не в місцях тимчасового проживання. Це вказує на неефективність державної політики щодо ВПО. Крім того, 6% бездомних — ветерани, які після повернення з фронту не мають куди йти та перебувають у складному психологічному стані. Прикладом є Ярослав Головко та Олександр Білий, які потрапили до притулку в Одесі та змогли отримати допомогу.

Експерти наголошують: важливо підтримати людину одразу після втрати житла, адже протягом 3–6 місяців формується так звана «моральна кар'єра бездомного», коли людина звикає до маргінального статусу. Наявні державні програми, як-от «єВідновлення» та «єОселя», не покривають усі категорії потребуючих. В Україні фактично відсутній ринок соціального житла, який міг би стати ключовим інструментом подолання бездомності. Відповідний законопроєкт «Про соціальне житло» перебуває в розробці, і важливо, щоб він передбачав не лише надання житла, а й соціальний супровід — працевлаштування та психологічну підтримку.

Проблема потребує системного підходу та міжсекторальної співпраці, як обговорювали на першій в Україні конференції з подолання бездомності. Досвід Фінляндії показує, що інвестиції в соціальне житло зменшують державні витрати. Для України це також шанс залучити додаткові трудові ресурси: 77% бездомних не мають роботи, а їхнє працевлаштування могло б сприяти відбудові країни.