БЕБ викрило мережу магазинів посуду: державі повернули 10,6 млн гривень

За версією слідства, у 2021–2025 роках посадовці підприємства укладали з фізичними особами-підприємцями договори купівлі-продажу товарів. Загальна вартість цих операцій перевищила 58,9 мільйона гривень. Далі сторони підписували договори прощення боргу, завдяки яким компанія фактично позбувалася обов'язку сплачувати накопичену заборгованість.

Ключовий момент — у податковій звітності. Суму прощеної кредиторської заборгованості не внесли до доходу підприємства за 2025 рік, а отже, не врахували її й під час розрахунку податку на прибуток. Саме через це держбюджет недоотримав понад 10,6 мільйона гривень.

Головній бухгалтерці підприємства інкримінують частину 3 статті 212 Кримінального кодексу України — умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Водночас під час досудового розслідування компанія повністю покрила завдані державі збитки: до бюджету надійшло понад 10,6 мільйона гривень.

Цей випадок — лише один із проявів ширшої проблеми. Тіньова економіка залишається одним із найбільших джерел втрат для державного бюджету. Серед типових способів обходу податкових правил дослідники називають порушення митних правил і контрабанду, корупційні схеми на кордоні, нелегальний продаж підакцизних товарів і контрафакту, приховування реальних обсягів продажів, виведення прибутку в офшори, зловживання пільгами та спеціальними режимами, діяльність без офіційної реєстрації, а також схеми з оподаткуванням нерухомості.

Найбільші ж втрати бюджету приносять неофіційні виплати працівникам. За оцінками, у 2025 році зарплати «в конвертах» могли коштувати державі від 237 до 262 мільярдів гривень.

Отже, справа мережі магазинів посуду показує, як працює типова схема заниження податкових зобов'язань і які наслідки вона має: кримінальне провадження для відповідальних осіб і обов'язкове відшкодування збитків. Для держави ж принципово важливо не лише повертати втрачені кошти, а й скорочувати простір для подібних оборудок загалом.