Баритовий бізнес: як фірма з чотирма працівниками отримує мільйонні контракти від держгігантів

Баритовий концентрат — критично важлива сировина для газовидобутку: порошок додають у буровий розчин, щоб контролювати тиск у свердловинах і запобігати аваріям. Щорічна потреба України в цьому мінералі становить 12–15 тисяч тонн, що у грошовому еквіваленті — 150–210 мільйонів гривень. Власного промислового видобутку бариту в країні немає, тому ринок закривають переробники імпортної руди та трейдери.

З 2023 року ключовим постачальником для державних нафтогазових компаній стало ТОВ «Торгова Трубна Компанія» з Дніпра. Попри назву, що вказує на металотрейдинг, фірма активно зайшла на ринок хімічної сировини. У 2024 році дохід від бариту склав 158,4 мільйона гривень, а у 2025-му — вже 361,3 мільйона. Половина цієї суми припала на один тендер «Укргазвидобування», оголошений у березні 2025 року.

На торгах з очікуваною вартістю майже 158 мільйонів гривень змагалися чотири учасники. Перемогу з пропозицією 144,29 мільйона отримала «Торгова Трубна Компанія», обійшовши найближчого конкурента на 11,3 тисячі гривень — фактично по одній гривні на кожній тонні. Конкурент подав скаргу до АМКУ, вказуючи на те, що в тендерній пропозиції переможця фігурував товар одразу від турецького та болгарського виробників, що може трактуватися як подання альтернативних пропозицій, заборонених законом. Також звертали увагу на застарілі сертифікати якості — лабораторні висновки були видані за два роки до тендеру.

Замовник, «Укргазвидобування», став на захист переможця, переконавши антимонопольний комітет, що «баритовий концентрат» та «сульфат барію» — синоніми, а наявність даних різних заводів не заважає визначити предмет договору. Скаргу відхилили. Проте згодом АМКУ виявив ознаки змови між учасниками торгів: третій учасник, «Нова Інтерпрайз», надав досвід, підтверджений рекомендаційним листом від «Торгової Трубної Компанії», і пропонував продукцію тих самих іноземних заводів. У липні 2026 року обидві фірми внесли до «чорного списку» АМКУ та оштрафували на 25,95 мільйона гривень кожну.

Аналіз даних показує, що компанії пов’язані через спільних власників у минулому. Засновник «Торгової Трубної Компанії» Андрій Лябогов колись володів фірмою «Інко-Профіт» разом з Володимиром Телевним, а нинішній бенефіціар «Нової Інтерпрайз» Ярослав Телевний, ймовірно, є родичем колишнього партнера. У 2021 році в офісі за адресою, де прописана «Нова Інтерпрайз», правоохоронці вилучили 11 банківських карток та понад 2,8 мільйона гривень готівки в межах розслідування можливого відмивання грошей, але справа розвалилася — апеляційний суд скасував арешт коштів.

Попри санкції АМКУ, компанії продовжують отримувати замовлення. Портфель «Торгової Трубної Компанії» з початку 2026 року сягнув 307 мільйонів гривень, включаючи контракти на барит і труби для «Укргазвидобування» та «Укрнафти». «Нова Інтерпрайз» за 2026 рік отримала замовлень на 35 мільйонів, причому останнє — на 5,9 мільйона — від «Укрнафти» прямо в день винесення вердикту АМКУ. Крім того, «Торгова Трубна Компанія» судиться з «Укргазвидобуванням» через постачання неякісного тампонажного цементу: держкомпанія вимагає вивезти 1476 тонн бракованого матеріалу та стягнути 40,4 мільйона гривень збитків.

Ситуація ставить питання до самих державних компаній: чому фірма з мінімальним штатом роками залишається фаворитом стратегічних закупівель, навіть коли проти неї ведуться розслідування та судові справи. Формально гроші на ці контракти — власні кошти підприємств, але йдеться про стратегічні активи, і будь-які переплати чи неякісні матеріали б’ють по фінансовій стійкості компаній, зменшують прибутки, що мали б наповнювати бюджет, і врешті впливають на ціни для населення.